Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
наглядом поліції), Марія їде в гли бинку. їй вдалося заховатися. Відо мо, коли цар Олександр II поціка вився в шефа жандармів, де Марко Вовчок, той відповів, що письмен ниця проживає за кордоном. Позаду залишилися моло дість і світова слава. Здавалося, що життя скінчилося, але в 1871 році в оточенні майже сорокалітньої Марії Олександрівни з ’являється фігура студента Кронштадського морського училища Михайла JIo- бач-Жученка. Молодий гардема рин був молодший за неї більш як на сімнадцять років. Він представив на її суд переклад оповідання. Переклад був таланови тим, але мине час і з ’ясується, що гарний пере клад був результатом колективних старань його друзів з метою допомогти йому заволодіти увагою Марії. Літературного таланту у Михайла не було, але шлюб відбувся усупереч пліткам і пересудам недоброзичливців, зокрема П. Кулі- ша, про те, що молодий гардемарин їй зовсім не пара. Ці твердження спростовує лист Марії Олександрівни в Богуслав у зв’язку з їхнім сріб ним (25 років!) весіллям: „...коли повернешся додому, знову будемо разом, будемо святкувати незважаючи на всі невзгоди своє двадцятип’яти ліття рад остей і горя. Хіба в багатьох таке 25- річчя! Подумай!” За 25 років до цього Михайло Лобач-Жученко проміняв заради Марії море на сушу. Це він допоміг їй виростити сина Богдана. До речі, як і вітчим, Богдан служив у морському відомстві. Марія і Михайло виростили прийом ного сина Бориса. Він з дитинства мріяв про ЗУСТРІЧ У ПОСТІЙНОМУ ПРЕДСТАВНИЦТВІ УКРАЇНИ ПРИ оон Приїхавши до Нью-Йорка у журналістське відрядження, я мала величезне бажання познайо митися якнайкраще з життям українців у США. Першого ж дня мені пощастило потрапити до гостинного офісу Союзу Українок Америки, за пізнатися з його головою Іриною Куровицькою. Від неї за чашкою кави дізналася про славну історію цієї громадської організації та подвиж військово-морську службу. „Боря хоче стати адміралом!” - жарту вала Марія. „Це я винувата у твоїй пристрасті до моря, ти ще не вміючи читати годинами слухав про різних Наутілусів...”, - писала вона в одному з листів Борису. До речі, Жуль Верн передав Марії виключне право авторизова них перекладів своїх творів. Нові романи Жуля Верна виходили май же одночасно в Парижі і в Росії. Всього Марко Вовчок переклала 15 романів. Жуль Верн був у зах ваті від того, як вона чудово знає і тонко відчуває французьку мову. Михайло Лобач-Жученко, другий чоловік Марії, отримав місце управляючого удільними маєтками в Сочі, Дагомисі й Абрау-Дюрсо. Марії довелося пожити на Кавказі. У цей період вона вивчила все, що було пов’язане з обороною Се вастополя. „Лежу в каюті, пробую читати „Обо рона Севастополя”, а думки там, у Вас”. У 1893 році Михайла Дем’яновича переводять у Саратов. Там у цей час жив і працював старший син Бог дан. Саратов Марії не сподобався. У листі до мо лодшого сина Бориса вона писала: „Ти запитуєш, чи звикла я до Саратова? Нічого в ньому немає привабливого. Я віддала б його за одну гілочку чебрецю, що росте понад Россю в Україні...” Марія мріяла повернутися в Україну, але 28 липня 1907 року померла. Іван Франко, відгукуючись на цю сумну подію, писав: „Закотилася ясна зіронька україн ського письменства...” ницьку роботу українських жінок, які через океан надають допомогу українським сім’ям. За тиждень Ірина Куровицька запросила мене на зустріч із українською молоддю в Постійному представництві України при ООН, призначену на 28 червня. Там були присутні студенти з України, що навчаються в США, випускники американських університетів, що залишилися працювати в Америці. Завітали також історик, архівіст Інституту України в Америці Вікторія Курченко, президент Міжнародної Асоціяції громадян України Михайло Даценко, Ірина Куровицька та інші зацікавлені особи. Марко Вовчок.
Page load link
Go to Top