Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
наглядом поліції), Марія їде в гли бинку. їй вдалося заховатися. Відо мо, коли цар Олександр II поціка вився в шефа жандармів, де Марко Вовчок, той відповів, що письмен ниця проживає за кордоном. Позаду залишилися моло дість і світова слава. Здавалося, що життя скінчилося, але в 1871 році в оточенні майже сорокалітньої Марії Олександрівни з ’являється фігура студента Кронштадського морського училища Михайла JIo- бач-Жученка. Молодий гардема рин був молодший за неї більш як на сімнадцять років. Він представив на її суд переклад оповідання. Переклад був таланови тим, але мине час і з ’ясується, що гарний пере клад був результатом колективних старань його друзів з метою допомогти йому заволодіти увагою Марії. Літературного таланту у Михайла не було, але шлюб відбувся усупереч пліткам і пересудам недоброзичливців, зокрема П. Кулі- ша, про те, що молодий гардемарин їй зовсім не пара. Ці твердження спростовує лист Марії Олександрівни в Богуслав у зв’язку з їхнім сріб ним (25 років!) весіллям: „...коли повернешся додому, знову будемо разом, будемо святкувати незважаючи на всі невзгоди своє двадцятип’яти ліття рад остей і горя. Хіба в багатьох таке 25- річчя! Подумай!” За 25 років до цього Михайло Лобач-Жученко проміняв заради Марії море на сушу. Це він допоміг їй виростити сина Богдана. До речі, як і вітчим, Богдан служив у морському відомстві. Марія і Михайло виростили прийом ного сина Бориса. Він з дитинства мріяв про ЗУСТРІЧ У ПОСТІЙНОМУ ПРЕДСТАВНИЦТВІ УКРАЇНИ ПРИ оон Приїхавши до Нью-Йорка у журналістське відрядження, я мала величезне бажання познайо митися якнайкраще з життям українців у США. Першого ж дня мені пощастило потрапити до гостинного офісу Союзу Українок Америки, за пізнатися з його головою Іриною Куровицькою. Від неї за чашкою кави дізналася про славну історію цієї громадської організації та подвиж військово-морську службу. „Боря хоче стати адміралом!” - жарту вала Марія. „Це я винувата у твоїй пристрасті до моря, ти ще не вміючи читати годинами слухав про різних Наутілусів...”, - писала вона в одному з листів Борису. До речі, Жуль Верн передав Марії виключне право авторизова них перекладів своїх творів. Нові романи Жуля Верна виходили май же одночасно в Парижі і в Росії. Всього Марко Вовчок переклала 15 романів. Жуль Верн був у зах ваті від того, як вона чудово знає і тонко відчуває французьку мову. Михайло Лобач-Жученко, другий чоловік Марії, отримав місце управляючого удільними маєтками в Сочі, Дагомисі й Абрау-Дюрсо. Марії довелося пожити на Кавказі. У цей період вона вивчила все, що було пов’язане з обороною Се вастополя. „Лежу в каюті, пробую читати „Обо рона Севастополя”, а думки там, у Вас”. У 1893 році Михайла Дем’яновича переводять у Саратов. Там у цей час жив і працював старший син Бог дан. Саратов Марії не сподобався. У листі до мо лодшого сина Бориса вона писала: „Ти запитуєш, чи звикла я до Саратова? Нічого в ньому немає привабливого. Я віддала б його за одну гілочку чебрецю, що росте понад Россю в Україні...” Марія мріяла повернутися в Україну, але 28 липня 1907 року померла. Іван Франко, відгукуючись на цю сумну подію, писав: „Закотилася ясна зіронька україн ського письменства...” ницьку роботу українських жінок, які через океан надають допомогу українським сім’ям. За тиждень Ірина Куровицька запросила мене на зустріч із українською молоддю в Постійному представництві України при ООН, призначену на 28 червня. Там були присутні студенти з України, що навчаються в США, випускники американських університетів, що залишилися працювати в Америці. Завітали також історик, архівіст Інституту України в Америці Вікторія Курченко, президент Міжнародної Асоціяції громадян України Михайло Даценко, Ірина Куровицька та інші зацікавлені особи. Марко Вовчок.
Page load link
Go to Top