Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Марія мала особливий талант до вивчення мов. Французьку знала з дитинства. Польську мову опанувала дуже швидко, спілкуючись із немирівськими поляками. Усі казали, що в неї чудова варшавська вимова, хоча у Варшаві вона жила нетривалий час. В Англії сам Олександр Герцен хвалив її англійську. І сама Марія, і її твори викликали захват не тільки у Герцена, але й у Проспера Меріме. „Малороссийские расска- зьі” в перекладі Івана Тургенєва - шедевр і пере вершують роман Бічер Стоу „Хатина дядька Тома”, - писав Жанні Дакен. „Усі чоловіки сходять від неї з розуму. Тур- генєв лежить біля її ніг...”, - писала жителька Коктебеля К. Юнге до Петербурга. Справді, не менш ніж оповіданнями Марка Вовчка, Тургенєв був зачарований і самою Марією. Він вивчив українську, щоб перекладати її твори на російську та французьку мови. Він не без підстав проро кував їй світову славу. Заради тісного спілкування з Марією Тургенєв полишив на певний час свою улюблену Поліну Віардо. Він часто з сумом казав Марії: „Ви молода, а я старий...” У подорожі Европою він був вірним гідом Марії, став чи не нянькою її маленькому синові Богдану... Тургенєв показав їй Францію і увів у вузьке коло фран цузьких літераторів та видавців. Її твори публі кувались у Франції, Італії, Англії, Польщі, Чехії... їй платили запаморочливі гонорари. Тургенєв залишив цікаве свідчення про марнотратство і щедрість Марії. У його листі до Анєнкова читаємо: „М. О. отут, живе в Парижі. Мила, як і раніше, але скільки витрачає ця жінка, сидячи на сухому хлібі в одному платті, без черевиків - це неймовірно! За півтора року розтратила ЗО тисяч франків. Зовсім невідомо на що!” Марія була благодійницею. Вона роздавала гроші тим, кому, як вона вважала, вони конче потрібні. Часто забувала про свої потреби. Важко припустити, чим би закінчилася „возвишена” любов Тургенєва до Віардо, оспівана захопленими біографами, не зречись Марія від вертої прихильности старіючого красеня Турге нєва, закохавшись в юного Олександра Пассека. Це без перебільшення була „любов до гроба”... Пассеки були знатні та багаті. Тетяна Петрівна Пассек була двоюрідною сестрою Олександра Герцена. В її апартаментах збирався весь цвіт російського зарубіжжя. Знаменитий фізіолог Іван Сєченов писав: „Тетяна Петрівна Пассек часто запрошувала Дмитра Івановича Менделєєва і мене то на чай, то на російські пироги або російські щі, і в її родині ми завжди зустрічали Марка Вовчка...” Старший син Пассеків Олександр наслу хався про Марію та Тургенєва задовго до зна йомства. При зустрічі він безтямно закохався в Марію. І отут сталося неймовірне. Марія, яка звикла паморочити голови чоловікам і вертіти чоловіками так, як їй заманеться, раптом сама закохалася в хлопчиська молодшого за себе. Мати Олександра, ставши випадковим свідком інтимної сцени, відмовила Марії від дому. У відповідь Марія оголосила, що їде подорожувати сама (сина Богдана відправила до Петербурга) Швейцарією. Але дивним чином її маршрути і маршрути подорожей Олександра Пассека збігалися. В Олександра проявився літературний талант, вони пробували писати разом, але швидкоплинний туберкульоз підірвав здоров’я Олександра, і він раптово помер. Для Марії почалася чорна смуга життя. З України прийшла звістка, що помер чоловік Опанас Маркович. Виїхав до Петербурга друг Микола Добролюбов, з яким вона плідно спів працювала, незабаром він також помре від туберкульозу. Пригнічена горем Марія приїз дить до Петербурга і знаходить розраду в роботі й спілкуванні (злі язики, говорили, що і в обіймах) зі своїм троюрідним братом Дмитром Писарєвим, з яким вони разом росли. Удвох вони переклали фундаментальну роботу Чарльза Дарвіна „Походження видів” і „Життя тварин” А. Брема. Але знову тяжкий удар долі - Дмитро Писарєв тоне у неї на очах, купаючись у Бал тійському морі. Горю Марії не було меж. Друг і колега по перу Микола Некрасов присвятив їй утішливі вірші: „Не рьідай так безумно над ним, - хорошо умереть молодьім...” (Не ридай так безтямно за ним.) У надзвичайно популярному журналі Нек- расова „Современник” відділ іноземної літера тури вела Марко Вовчок. Там друкувалися най кращі твори закордонних авторів у її перекладах на російську мову. Своєю славою журнал „Сов ременник” багато в чому зобов’язаний Марії. Лев Толстой високо оцінив талант цієї яскравої жінки і наполегливо запрошував Марко Вовчок співпрацювати в його журналі „Ясная Поляна”. Не знайшовши відради в роботі та літе ратурній діяльності, втомившись від пліток оби вателів і переслідувань влади (перебувала під Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
