Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Мисткиня Володимира Васічко, членка 86-го Відділу СУА, яка щедро підтримує наш журнал подарувала картину “Соняшники”, щоб прибуток від її продажу скласти на Пресовий фонд « Т І М / ” Нашого Життя . Щиро дякуємо, шановна пані Володимире! Екзекутива Союзу Українок Америки Редакційна колеґія журналу. між за картяра і гуль вісу, який перетворив процвітаючий маєток на руїну. Мати, май же не маючи коштів, щоб дати дітям (Ма рії та її молодшому брату) пристойну ос віту, виховувала їх у сім’ях багатих роди чів. Так у родині Пи сарєвих Марія доско нало оволоділа фран цузькою мовою, а її троюрідний брат Дмитро Писарєв роз мовляв „як малень кий парижанин”. Шістнадцятиліт ня Марія опинилася в родині багатих роди чів Мордовіних; ви ховувала їхніх дітей. Мордовіни, бажаючи Марії заможного життя, ледь не силоміць хотіли її видати заміж за багатого сусіда. Пізніше Марія згадає: „У тітки в голові запаморочилося від коштовних подарунків та шляхетних манер сусіда...” В 1853 році, проявивши неабияку волю, всупереч бажанню тітки, Марія переїхала жити в Україну, вийшовши заміж за Опанаса Марко- вича, бідного українського етнографа, тоді полі тичного засланця, а пізніше співробітника черні гівської міської газети. Минуть роки і Марія в одній із бесід признається Олександрові Герцену, що заміж вийшла не з кохання, а тільки з приязні, го ловним чином бажаючи позбутися настирної опіки родичів. У родині Марковичів у Києві, в 1859 році народилася друга дитина (перша дитина, до нечка Вірочка, померла; похована в Чернігові). Сина Богдана було названо на честь Богдана Хмельницького. Його хрещеною матір’ю стала князівна Варвара Рєпніна, яка була приятелькою Тараса Шевченка. Життя в Києві, на Куренівці, дало багатю щий матеріял для „Народних оповідань” Марка Вовчка. До речі, саме на Куренівці нині є вулиця названа іменем письменниці. Обставини складалися так, що родина Марковичів часто переїздила у пошуках віднос но добре оплачуваної роботи. Вони жили в Чернігові, Немирові... Це дозволило Марії дос конало вивчити українську мову і побут селян. Разом із чоловіком вона пішки ходила по селах, слухала спів кобзарів, записувала українські пісні і казки. У провінційному Немирові чоловік працю вав викладачем гімназії. У Марію були закохані майже усі колеги чоловіка, і навіть гімназисти- старшокласники. Побут родини мало цікавив Марію. їхні друзі жартували, що у неї навіть чай може підгоріти. За загальноприйнятими мірками Марію не можна було назвати красунею, однак вона справ ляла незгладиме враження своєю зовнішністю. Письменник Микола Лєсков описав її так: „Висока, струнка, з розкішною каштановою косою, яку укладала короною навколо голови, з великими сірими очима. Вона вдягалася завжди вишукано і просто і такою залишалася все життя. Її виразні очі світилися розумом і гу мором. Вона була краща будь-якої красуні!” (спогади О. Водовозової). Закоханий Пантелей мон Куліш називав її „Мовчазне Божество”. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
