Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Мисткиня Володимира Васічко, членка 86-го Відділу СУА, яка щедро підтримує наш журнал подарувала картину “Соняшники”, щоб прибуток від її продажу скласти на Пресовий фонд « Т І М / ” Нашого Життя . Щиро дякуємо, шановна пані Володимире! Екзекутива Союзу Українок Америки Редакційна колеґія журналу. між за картяра і гуль вісу, який перетворив процвітаючий маєток на руїну. Мати, май же не маючи коштів, щоб дати дітям (Ма рії та її молодшому брату) пристойну ос віту, виховувала їх у сім’ях багатих роди чів. Так у родині Пи сарєвих Марія доско нало оволоділа фран цузькою мовою, а її троюрідний брат Дмитро Писарєв роз мовляв „як малень кий парижанин”. Шістнадцятиліт ня Марія опинилася в родині багатих роди чів Мордовіних; ви ховувала їхніх дітей. Мордовіни, бажаючи Марії заможного життя, ледь не силоміць хотіли її видати заміж за багатого сусіда. Пізніше Марія згадає: „У тітки в голові запаморочилося від коштовних подарунків та шляхетних манер сусіда...” В 1853 році, проявивши неабияку волю, всупереч бажанню тітки, Марія переїхала жити в Україну, вийшовши заміж за Опанаса Марко- вича, бідного українського етнографа, тоді полі тичного засланця, а пізніше співробітника черні гівської міської газети. Минуть роки і Марія в одній із бесід признається Олександрові Герцену, що заміж вийшла не з кохання, а тільки з приязні, го ловним чином бажаючи позбутися настирної опіки родичів. У родині Марковичів у Києві, в 1859 році народилася друга дитина (перша дитина, до нечка Вірочка, померла; похована в Чернігові). Сина Богдана було названо на честь Богдана Хмельницького. Його хрещеною матір’ю стала князівна Варвара Рєпніна, яка була приятелькою Тараса Шевченка. Життя в Києві, на Куренівці, дало багатю щий матеріял для „Народних оповідань” Марка Вовчка. До речі, саме на Куренівці нині є вулиця названа іменем письменниці. Обставини складалися так, що родина Марковичів часто переїздила у пошуках віднос но добре оплачуваної роботи. Вони жили в Чернігові, Немирові... Це дозволило Марії дос конало вивчити українську мову і побут селян. Разом із чоловіком вона пішки ходила по селах, слухала спів кобзарів, записувала українські пісні і казки. У провінційному Немирові чоловік працю вав викладачем гімназії. У Марію були закохані майже усі колеги чоловіка, і навіть гімназисти- старшокласники. Побут родини мало цікавив Марію. їхні друзі жартували, що у неї навіть чай може підгоріти. За загальноприйнятими мірками Марію не можна було назвати красунею, однак вона справ ляла незгладиме враження своєю зовнішністю. Письменник Микола Лєсков описав її так: „Висока, струнка, з розкішною каштановою косою, яку укладала короною навколо голови, з великими сірими очима. Вона вдягалася завжди вишукано і просто і такою залишалася все життя. Її виразні очі світилися розумом і гу мором. Вона була краща будь-якої красуні!” (спогади О. Водовозової). Закоханий Пантелей мон Куліш називав її „Мовчазне Божество”. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
