Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Од Дінця до Говерли Піднялись ми, бо не вмерли Наші мрії, почуття. Наші думи про державу, Про свободу, честь і славу Стали правдою життя! Такі слова Софії Мали- льо ставлять її поряд із Лесею Українкою, Іваном Франком і її улюбленою поетесою Оле ною Телігою. Такі творці, по ряд і вслід за Шевченком, до водять силу слова, що стоїть попереду і понад усіми інптими скарбами народу. Прекрасне, замучене лице поетеси осяяне ореолом віри й любови до України, що стоїть вище всіх особистих переживань. „Я загубила душу на сопках Колими”, - сповідається Софія. Але чи справді? Я думаю, що вона її там не загубила, тільки мало не загинула сама - але, виявилось, „предків гени незнищенні - і з ними я теж незнищенна”. Як прибита морозом ніжна квітка, вона воскресла разом з усією Україною - „ще не вмерла”. І всім, хто зневірюється, Софія владно наказує: „Іди і вір!” А коли життя ранить чутливе серце, Софія шукає і знаходить порятунок у природі. В своїх віршах вона стає органічною часткою навколиш ньої рослинности, пташинного світу, домашніх і неприручених звірят - любить їх і розуміє, зна ходить саме у них приклад мужности, протисто яння, терпіння. Ідеал краси - одуд, якого Софія наділяє такими, навіть сучасними прикметами: Невимовно, безмірно вродливий, Реактивно-поривно рухливий, На тоненько-тонюсіньких ніжках... І граційна голівонька люба Розцвітала короною чуба... Незбагненно-прекрасний, казковий. Ця „квітка крилата” мабуть ні від кого не дістала такого закоханого вірша. А друга, не менша любов поетеси - песик Чапа. Той уже не за красу, а за героїчну муж ність і витривалість удостоївся вірша, що, в різних варіянтах, увійшов у всі збірки Софії Малильо: Чапа. Чапа - скалічений убогий песик, що з’являється у книжці „Іди і вір” на трьох лапах, а далі й другу лапку „сталева звірюка впечатала шинами в чорну грязюку”. Але Чапа, „веселий від роду”, живе мужньо й не покидає роботи: захищає „дзвінким своїм лаєм” господу... Живе він і в збірці „Воскре сіння пам’яти” (1999). Шукаємо його і в „Вибранім” (2006). Є! Аж у двох віршах. Перший повторює ситуацію двох раніших збірок, а далі - авторка вже не певна, чи Чапа ще живе, і таки зустріла його й почула його вдячне „гав”... Але чи ще живий тепер? Мабуть він „з далеких мандрів” також виглядає Софію... Більш зворушливого вірша про приязнь до скаліченої тваринки я не зустрічала... Хвалить Софія і гуску, що „не така вже й дурна”, бо не шукає чогось кращого від батьківської землі, і синичку, і горобчиків, що пильнують дітей, - „терплячі, скромні та моторні”. Тваринки дають людям приклад працьовитости, дбайливости й стійкости. От би від них навчитися! А вчитися треба... Вже у 1991 році пись менниця відчула нелад в уряді України: Знов зійшлись у герці - Хто кого спритніш - Ті, що чисті серцем, Й ті, що люблять гріш. Поетеса ввесь час нагадує не забувати минулого і заглядати в майбутнє. „Дай Боже щастя нашій юній зміні”, - каже вона: ’’Іди і вір! Через терни до зір!” У віршах „Голодуючим студентам” і „Віють вітри” гордо дзвенить патріотичність, заклик боротися за рідну мову, за соборну Україну. Дай Боже, щоб молодь пішла на цей заклик! У вірші II (ст.200-202) „А душа її жива” поетеса розкриває свій вік: „Дві сімки поряд”. Дата 2003. Тепер поетесі 80 літ. З її завзяттям і терпеливістю та звичкою навчатися терпіння від наших друзів - звірят, бажаємо їй прибадьоритись, не здаватись і далі творити на благо людства й України. Цьому сприяють її вірні друзі, на чолі з фундацією д-р Марії Балтарович-Кричфалушій, СУА Фльоріди й журналу „Краянка”, з редак торкою Юлією Зейкан та багатьма шануваль никами творчости цієї унікальної поетеси, взірця громадянської відваги.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
