Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Од Дінця до Говерли Піднялись ми, бо не вмерли Наші мрії, почуття. Наші думи про державу, Про свободу, честь і славу Стали правдою життя! Такі слова Софії Мали- льо ставлять її поряд із Лесею Українкою, Іваном Франком і її улюбленою поетесою Оле ною Телігою. Такі творці, по ряд і вслід за Шевченком, до водять силу слова, що стоїть попереду і понад усіми інптими скарбами народу. Прекрасне, замучене лице поетеси осяяне ореолом віри й любови до України, що стоїть вище всіх особистих переживань. „Я загубила душу на сопках Колими”, - сповідається Софія. Але чи справді? Я думаю, що вона її там не загубила, тільки мало не загинула сама - але, виявилось, „предків гени незнищенні - і з ними я теж незнищенна”. Як прибита морозом ніжна квітка, вона воскресла разом з усією Україною - „ще не вмерла”. І всім, хто зневірюється, Софія владно наказує: „Іди і вір!” А коли життя ранить чутливе серце, Софія шукає і знаходить порятунок у природі. В своїх віршах вона стає органічною часткою навколиш ньої рослинности, пташинного світу, домашніх і неприручених звірят - любить їх і розуміє, зна ходить саме у них приклад мужности, протисто яння, терпіння. Ідеал краси - одуд, якого Софія наділяє такими, навіть сучасними прикметами: Невимовно, безмірно вродливий, Реактивно-поривно рухливий, На тоненько-тонюсіньких ніжках... І граційна голівонька люба Розцвітала короною чуба... Незбагненно-прекрасний, казковий. Ця „квітка крилата” мабуть ні від кого не дістала такого закоханого вірша. А друга, не менша любов поетеси - песик Чапа. Той уже не за красу, а за героїчну муж ність і витривалість удостоївся вірша, що, в різних варіянтах, увійшов у всі збірки Софії Малильо: Чапа. Чапа - скалічений убогий песик, що з’являється у книжці „Іди і вір” на трьох лапах, а далі й другу лапку „сталева звірюка впечатала шинами в чорну грязюку”. Але Чапа, „веселий від роду”, живе мужньо й не покидає роботи: захищає „дзвінким своїм лаєм” господу... Живе він і в збірці „Воскре сіння пам’яти” (1999). Шукаємо його і в „Вибранім” (2006). Є! Аж у двох віршах. Перший повторює ситуацію двох раніших збірок, а далі - авторка вже не певна, чи Чапа ще живе, і таки зустріла його й почула його вдячне „гав”... Але чи ще живий тепер? Мабуть він „з далеких мандрів” також виглядає Софію... Більш зворушливого вірша про приязнь до скаліченої тваринки я не зустрічала... Хвалить Софія і гуску, що „не така вже й дурна”, бо не шукає чогось кращого від батьківської землі, і синичку, і горобчиків, що пильнують дітей, - „терплячі, скромні та моторні”. Тваринки дають людям приклад працьовитости, дбайливости й стійкости. От би від них навчитися! А вчитися треба... Вже у 1991 році пись менниця відчула нелад в уряді України: Знов зійшлись у герці - Хто кого спритніш - Ті, що чисті серцем, Й ті, що люблять гріш. Поетеса ввесь час нагадує не забувати минулого і заглядати в майбутнє. „Дай Боже щастя нашій юній зміні”, - каже вона: ’’Іди і вір! Через терни до зір!” У віршах „Голодуючим студентам” і „Віють вітри” гордо дзвенить патріотичність, заклик боротися за рідну мову, за соборну Україну. Дай Боже, щоб молодь пішла на цей заклик! У вірші II (ст.200-202) „А душа її жива” поетеса розкриває свій вік: „Дві сімки поряд”. Дата 2003. Тепер поетесі 80 літ. З її завзяттям і терпеливістю та звичкою навчатися терпіння від наших друзів - звірят, бажаємо їй прибадьоритись, не здаватись і далі творити на благо людства й України. Цьому сприяють її вірні друзі, на чолі з фундацією д-р Марії Балтарович-Кричфалушій, СУА Фльоріди й журналу „Краянка”, з редак торкою Юлією Зейкан та багатьма шануваль никами творчости цієї унікальної поетеси, взірця громадянської відваги.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
