Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАША СУЧАСНИЦЯ Михайлина КОЦЮБИНСЬКА ФЕНОМЕН ВІРИ ВОВК 8 лютого цього року у затишній старовин ній залі бібліотеки колишнього головного корпу су Колегії Павла Галагана (тепер Національний музей літератури України) відбувся вечір, при свячений українській письменниці Вірі Вовк у зв’язку з висуненням її на здобуття Національної премії ім. Т. Шевченка. У кількох вітринах - невелика, але про мовиста виставка творів Віри Вовк, її неповторні авторські витвори мистецтва книги, публікації про неї, світлини в колі друзів, нещодавно ви даний в Україні чотиритомник її творів, де зібрано увесь її доробок: поезія, проза, драма тургія, есеїстика, спогади. Викладач Переяслав- Хмельницького педуніверситету ім. Сковороди Г. Мазоха подарувала музеєві щойно видану книгу „Відлуння епохи: письменницький епісто лярій 2-ї половини XX ст.”, в якій представлено дещо з епістолярного доробку Віри Вовк. У залі зібралися люди, яким дорога твор чість поетеси, її друзі й шанувальники. Євген Сверстюк, Валерій Шевчук, Микола Горбаль, Василь Овсієнко, Богдан Горинь, Галина Севрук, Віра Лісова, Андрій і Марія Кочури, Софія Гев рик, близькі родичі Віри Вовк Ярема і Людмила Дольні, співробітники музею. Відома актриса, майстер художнього слова Галина Стефанова читала вірші Віри Вовк, разом із Надією Боянів- ською під акомпанемент бандури вони виконали старовинний український кант. Це відразу ство рило теплий ліричний настрій. В. Шевчук, Б. Горинь, автор цих рядків, С. Геврик, син Віриного соратника на ниві перекла ду Григорія Кочура і директор літературно- меморіяльного музею свого батька Андрій Ко- чур виступили з цікавими спогадами про Віру Вовк, про її активну присутність в культурному громадському й товариському житті України, починаючи від 60-х років і до сьогодні. Дирек тор видавництва „Родовід” Оксана Негода роз повіла про спільну працю з письменницею над підготовкою до друку маштабного чотиритом ного видання її творів. Даючи високу оцінку художнього обдарування, В. Шевчук зачитав ли ста до Національного комітету з Шевченків ських премій, в якому підкреслив, що при обго воренні кандидатури Віри Вовк не слід обмежу ватися висунутою на премію книгою, а враху вати всю повноту й вагомість її внеску в укра їнську культуру. Усі присутні на вечорі підтри мали це звернення, і його тут же було вручено голові Комітету Романові Лубківському. У своєму виступі на вечорі я навела напро чуд точну й влучну, як на мене, автохарактерис- тику Віри Вовк зі збірки поезій „Мандапя”: Я в себе вдома в княжій палаті Та в хаті рибалки. Я їм золотою виделкою І дерев ’яною ложкою. Мені любі гранатові вина Так, як кринична вода. Я ношу щире намисто На конопляній сорочці. Тут схоплено найсуттєвіше в її поетично му і людському образі. Внутрішній аристокра тизм духу, органічне поєднання мистецької ра фінованості зі сповідуванням простих істин і відчуттям рідного кореня, широкої палітри мистецької ерудиції з вірністю справжнім зем ним цінностям у житті і в людині. Мистецтво, природа, історія, релігія - па нівні сфери її поетичного єства. Твори й персо нажі мистецтва для неї такі ж реальні, як при родні явища, як історичні постаті, як звичайні люди, що живуть серед природи, творять красу або просто насолоджуються нею. Погляд на життя, на історію, на все довколишнє як на мистецтво. Погляд митця. Зокрема дуже інтен сивні у Віри Вовк архітектурні враження від країни, від міста, невідокремні від образу лю дей, що населюють їх. Нові міста ми будуєм, Старі нас будують. Богдан Рубчак слушно відзначив як кон станту поетичного світу Віри Вовк „вміння спо лучати чужинне оточення з українською ду шею”. Хоч би про що писала, всюди - як коренева система образного світу, як асоціатив ний базис - Україна, Карпати, „рідний Тюдів біля Крут”, її „дерев’яний стилевий дім”, „мій дід - священик і поет”, Черемош, „запахущі квіти всіляких родів”... Атрибути гуцульського побуту, вбрання, килим з трояндами на чорнім тлі, косівська копія з XVII ст.”. Причому Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top