Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Українське дошкілля Київ “Смолоскип ”, 2006 . Художник Тереза Проць. - Галочка... Та біленька князівна з палати? В неї цілі скрині цяцьок: скрипочок, ведмедиків, м ’ячиків, В О З И К ІВ , кукол в оксамитних юпках з волоссям зі золотих ниток. А в саду в неї така мальована гойдалка, що аж під саме небо гойдається. Пощо їй твоїх коників? От, може тобі присни лося, що в тебе Галочка коники зі сиру купувала. А нночка розв’язала сильно завузланий платочок і вий няла з нього золотий гріш. - Бачиш? Казан сердився, дувся. - Певно ти найшла десь на базарі, може хто загубив... Що було пузатому казанові казати? Але нараз затур котів надворі віз. Анничка припала лицем до шиби, а вже відчинилися двері, і серед хати станула Галочка. - Анничко, я приїхала, щоб погратися з тобою, - сказала вона і розклала на столі свої іграшки. Казан забалакав, і вона спитала: - Це той, що казки розказує? Анничка притакнула, казан надувся, а Галочка сіла на лавку, слухала і сказала: - Як жалко. Він так булькоче, що я нічого не розберу. А нничка докинула ріщ а під грубку, і казан почав жвавіше балакати. Тепер Галочці зда валося, що вона розуміє. Її щічки загоріли від свіжого полум’я і втіхи. Дворяни почали цікаво заглядати в Анниччину хату, і до князя пішла вістка, що Галочка вже не біла князівна, тільки рожева, і що вона сидить на лаві й заїдає куліш з глиняної мищини дерев’яною ложкою. Одного дня Анничина хата запалася по вікна в землю зі старости, але Анничку забрали князь і княгиня до палати. Вона навчила Галочку робити коники зі сиру, тільки потім вони не НрОДаваЛИ Ї Х більше на базарі. Казки. Віра Вовк. Видавництво “Дніпрова хвиля”, Мюнхен, 1956. Роман ЗАВАДОВИМ ТРАВЕНЬ У ГАЮ Пробудився теплий май, Вже ожив зелений гай, В росах миються квітки, Заспівали пташечки. Став на вітці хор пташат, Є вже дириґент, їх брат, Ті співають веснянки, - Б’ють в литаври там жабки. З нір, з кущів, з усіх віток, Що живе - іде в танок: Лисичка вже зайця-брата Запросила танцювати. Жаби взялися за боки, Витинають гопки, скоки, Хом’як квітку подає, Чайку у танок бере. Пан лис каже до зайчиці: - Загуляєм метелиці! Пава взяла бурсучка - І всі пішли гопачка! Там їжак вивірку просить: - Ну сидіти, пані, досить!.. Навіть вихилястий вуж У танок іде чимдуж. Всі танцюють - а вгорі Дятел довбає в корі, Наче б’є у барабан, Щоб жвавіше йшов той тан. Так зелений гай гуляє, З неба ясне сонце сяє, Кличе в гай і діточок, Щоб ішли усі в танок!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
