Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Українське дошкілля Київ “Смолоскип ”, 2006 . Художник Тереза Проць. - Галочка... Та біленька князівна з палати? В неї цілі скрині цяцьок: скрипочок, ведмедиків, м ’ячиків, В О З И К ІВ , кукол в оксамитних юпках з волоссям зі золотих ниток. А в саду в неї така мальована гойдалка, що аж під саме небо гойдається. Пощо їй твоїх коників? От, може тобі присни лося, що в тебе Галочка коники зі сиру купувала. А нночка розв’язала сильно завузланий платочок і вий няла з нього золотий гріш. - Бачиш? Казан сердився, дувся. - Певно ти найшла десь на базарі, може хто загубив... Що було пузатому казанові казати? Але нараз затур котів надворі віз. Анничка припала лицем до шиби, а вже відчинилися двері, і серед хати станула Галочка. - Анничко, я приїхала, щоб погратися з тобою, - сказала вона і розклала на столі свої іграшки. Казан забалакав, і вона спитала: - Це той, що казки розказує? Анничка притакнула, казан надувся, а Галочка сіла на лавку, слухала і сказала: - Як жалко. Він так булькоче, що я нічого не розберу. А нничка докинула ріщ а під грубку, і казан почав жвавіше балакати. Тепер Галочці зда валося, що вона розуміє. Її щічки загоріли від свіжого полум’я і втіхи. Дворяни почали цікаво заглядати в Анниччину хату, і до князя пішла вістка, що Галочка вже не біла князівна, тільки рожева, і що вона сидить на лаві й заїдає куліш з глиняної мищини дерев’яною ложкою. Одного дня Анничина хата запалася по вікна в землю зі старости, але Анничку забрали князь і княгиня до палати. Вона навчила Галочку робити коники зі сиру, тільки потім вони не НрОДаваЛИ Ї Х більше на базарі. Казки. Віра Вовк. Видавництво “Дніпрова хвиля”, Мюнхен, 1956. Роман ЗАВАДОВИМ ТРАВЕНЬ У ГАЮ Пробудився теплий май, Вже ожив зелений гай, В росах миються квітки, Заспівали пташечки. Став на вітці хор пташат, Є вже дириґент, їх брат, Ті співають веснянки, - Б’ють в литаври там жабки. З нір, з кущів, з усіх віток, Що живе - іде в танок: Лисичка вже зайця-брата Запросила танцювати. Жаби взялися за боки, Витинають гопки, скоки, Хом’як квітку подає, Чайку у танок бере. Пан лис каже до зайчиці: - Загуляєм метелиці! Пава взяла бурсучка - І всі пішли гопачка! Там їжак вивірку просить: - Ну сидіти, пані, досить!.. Навіть вихилястий вуж У танок іде чимдуж. Всі танцюють - а вгорі Дятел довбає в корі, Наче б’є у барабан, Щоб жвавіше йшов той тан. Так зелений гай гуляє, З неба ясне сонце сяє, Кличе в гай і діточок, Щоб ішли усі в танок!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
