Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Галина ДЕЙНИЦИНА МАЧУХА Тітка Ніна голосно помішала ложкою в шкланці і, стуливши губи, споглядала на Наталку. - Така то новість, племіннице! - та ще тон ше, зовсім в ниточку, закусила уста. Наталка дивилась перед себе мовчки, але в голові в неї все шуміло і дзвонило, неначе в кузні. І голосніше, як гупання великого молотка, вибилось страхітливе слово: мачуха, ма-чу-ха! А тітка ніби підслухала, що твориться в Наталчиній голові, і собі таке ж: - Мачуха!.. І то сказати, видумав твій батько. Подивимося, як тобі це сподобається. Мабуть, прийдеться ще за старою тіткою по жалувати. Наталка ніби розбуджена зі сну, піднімає очі на тітчине лице з маленькими колючими оченятами в круглій чорній костяній оправі і думає: „Ну, жалувати то я не буду”. Соромно признатися, але Наталка не лю бить тітку. Коли померла мама і Наталка з батьком зісталися самі, звідкілясь здалека при їхала тітка. Наталці так бажалося до неї при- ласкатися, виплакати своє горе, розповісти про дні, проведені з мамою, про що ще з батьком не можна було говорити. Темніло в нього обличчя, і він відразу відвертався та виходив з кімнати. Але тітка різко обірвала Наталю, промовивши тоненьким скрипучим голосом. - Ну, нема чого розкисати. Що сталося, того не змінити. Смерть - закон природи. Всі вмремо. Наталці стало дуже прикро, але вона все ж таки запитала: - А що таке закон природи? На довге і незрозуміле тітчине пояснення прийшов батько і сердито сказав: - Ви мені голову дівчинки не забивайте, вона в релігійному дусі жінкою вихована. - Даремно, - шарпнула головою тітка. - Я признаю тільки матеріялістичний світогляд. - На матерію молитесь? З насмішкою запитав батько. - На який ґатунок: бавовняну чи шовкову? Моліться, моліться, а нам з Наталкою не перешкоджайте перед іконою молитися. Вночі Наталці навіть сон приснився: ле жить ціла купа різнокольорової матерії, а тітка перед нею на колінах стоїть і головою в підлогу - бух, бух! Тітка незлюбила Наталку за прозвище „табличиин доктор”. Це сталося тоді, як Наталка почула тітчині слова: - Зі мною, Олексію, не розмовляйте, як з темною селянкою, не забувайте, що я доктор математики! Тут Наталка так здивувалася, що не стер піла і запитала: - А кого ж математичні доктори лікують? Табличку множення? Батько розсміявся, а Наталка відтоді, коли тітка її за що небудь картала, з насмішкою від повідала: - Ну звичайно, вам ліпше знати, ви ж табличний доктор. І хоча залишалася без солодкого, була вдо волена. Та сьогодні тітка коротким словом від платила їй за все. Мачуха! Завтра батько приведе в хату жінку, яка скоро стане Наталці мачухою. Батько ожениться, а в Наталки буде мачуха! Що таке „мачуха”, Наталка добре знає. В кожній байці все зло йде від мачухи. Мачуха може забрати від Наталки всю гарну одежу і вдягнути її в лахміття; може морити її голодом; може бити її, може виявитися відьмою і обернути її в козлика, як братця Іванушку... Хоч ні, сама переривала свої страшні думки Наталка, отець Сергій говорив, що відьом немає. Ну, слава Богові, хоча того не зможе! Наталка йде в свою кімнату і влаштову ється в улюбленому куточку під великим мами ним портретом. Мамині темні очі, як завжди, з любов’ю і ніжністю споглядають на Наталку з позолоченої рами. „Ой мамонько, що ж тепер буде робити твоя маленька донечка!” І Наталка гірко, гірко заплакала. Під час вечері Наталка ловить кілька разів на собі дивний , немов запитливий погляд бать ка, але спускає очі, ніби не бачить. А коли при ходить час прощатися на ніч, батько положив руку на плече Наталки, рішучим голосом каже: - Наточко! Але Наталка так перелякано відвернулася, що батько, здригнувшись, відводить руку та гладить її по лиці і розгублено говорить: - Ну, що з тобою! Іди спати з Богом! Та перехрестивши її скоро виходить. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
