Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Галина ДЕЙНИЦИНА МАЧУХА Тітка Ніна голосно помішала ложкою в шкланці і, стуливши губи, споглядала на Наталку. - Така то новість, племіннице! - та ще тон ше, зовсім в ниточку, закусила уста. Наталка дивилась перед себе мовчки, але в голові в неї все шуміло і дзвонило, неначе в кузні. І голосніше, як гупання великого молотка, вибилось страхітливе слово: мачуха, ма-чу-ха! А тітка ніби підслухала, що твориться в Наталчиній голові, і собі таке ж: - Мачуха!.. І то сказати, видумав твій батько. Подивимося, як тобі це сподобається. Мабуть, прийдеться ще за старою тіткою по жалувати. Наталка ніби розбуджена зі сну, піднімає очі на тітчине лице з маленькими колючими оченятами в круглій чорній костяній оправі і думає: „Ну, жалувати то я не буду”. Соромно признатися, але Наталка не лю бить тітку. Коли померла мама і Наталка з батьком зісталися самі, звідкілясь здалека при їхала тітка. Наталці так бажалося до неї при- ласкатися, виплакати своє горе, розповісти про дні, проведені з мамою, про що ще з батьком не можна було говорити. Темніло в нього обличчя, і він відразу відвертався та виходив з кімнати. Але тітка різко обірвала Наталю, промовивши тоненьким скрипучим голосом. - Ну, нема чого розкисати. Що сталося, того не змінити. Смерть - закон природи. Всі вмремо. Наталці стало дуже прикро, але вона все ж таки запитала: - А що таке закон природи? На довге і незрозуміле тітчине пояснення прийшов батько і сердито сказав: - Ви мені голову дівчинки не забивайте, вона в релігійному дусі жінкою вихована. - Даремно, - шарпнула головою тітка. - Я признаю тільки матеріялістичний світогляд. - На матерію молитесь? З насмішкою запитав батько. - На який ґатунок: бавовняну чи шовкову? Моліться, моліться, а нам з Наталкою не перешкоджайте перед іконою молитися. Вночі Наталці навіть сон приснився: ле жить ціла купа різнокольорової матерії, а тітка перед нею на колінах стоїть і головою в підлогу - бух, бух! Тітка незлюбила Наталку за прозвище „табличиин доктор”. Це сталося тоді, як Наталка почула тітчині слова: - Зі мною, Олексію, не розмовляйте, як з темною селянкою, не забувайте, що я доктор математики! Тут Наталка так здивувалася, що не стер піла і запитала: - А кого ж математичні доктори лікують? Табличку множення? Батько розсміявся, а Наталка відтоді, коли тітка її за що небудь картала, з насмішкою від повідала: - Ну звичайно, вам ліпше знати, ви ж табличний доктор. І хоча залишалася без солодкого, була вдо волена. Та сьогодні тітка коротким словом від платила їй за все. Мачуха! Завтра батько приведе в хату жінку, яка скоро стане Наталці мачухою. Батько ожениться, а в Наталки буде мачуха! Що таке „мачуха”, Наталка добре знає. В кожній байці все зло йде від мачухи. Мачуха може забрати від Наталки всю гарну одежу і вдягнути її в лахміття; може морити її голодом; може бити її, може виявитися відьмою і обернути її в козлика, як братця Іванушку... Хоч ні, сама переривала свої страшні думки Наталка, отець Сергій говорив, що відьом немає. Ну, слава Богові, хоча того не зможе! Наталка йде в свою кімнату і влаштову ється в улюбленому куточку під великим мами ним портретом. Мамині темні очі, як завжди, з любов’ю і ніжністю споглядають на Наталку з позолоченої рами. „Ой мамонько, що ж тепер буде робити твоя маленька донечка!” І Наталка гірко, гірко заплакала. Під час вечері Наталка ловить кілька разів на собі дивний , немов запитливий погляд бать ка, але спускає очі, ніби не бачить. А коли при ходить час прощатися на ніч, батько положив руку на плече Наталки, рішучим голосом каже: - Наточко! Але Наталка так перелякано відвернулася, що батько, здригнувшись, відводить руку та гладить її по лиці і розгублено говорить: - Ну, що з тобою! Іди спати з Богом! Та перехрестивши її скоро виходить. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
