Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Художник Олександр Коиіель Наша мова - солов ’їна. “Веселка”, Київ, 1990 Леонід Глібов БАЧИТЬ - НЕ БАЧИТЬ Бачить - не бачить, Чути - не чує, Мовчки говорить. Дуже мудрує. Часом захоче - Правди навчає; Іноді бреше, Всіх звеселяє. Люба розмова, - Будемо, діти, З нею довіку Жити-дружити. Хто ж то такая В світі щаслива, Мудра, правдива І жартівлива? Як не вгадали, Стану в пригоді: Річ коротенька - Книжка, та й годі. Вечорами часто він розповідав їй казки гарні-фантастичні. Д івчинка не ворушилася у нього на колінах, не зводячи з нього очей. Така щ ира приязнь між Наталкою і Тарасом Ш евченком була аж до його звільнення. Наш поет довш ий час листувався з її батьками, а вона у відповідях батьків до поета все клала для дорогого й доброго Тараса „Горича” квітки та образочки. Переклав з російської JI. Бачинський
Page load link
Go to Top