Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Художник Олександр Коиіель Наша мова - солов ’їна. “Веселка”, Київ, 1990 Леонід Глібов БАЧИТЬ - НЕ БАЧИТЬ Бачить - не бачить, Чути - не чує, Мовчки говорить. Дуже мудрує. Часом захоче - Правди навчає; Іноді бреше, Всіх звеселяє. Люба розмова, - Будемо, діти, З нею довіку Жити-дружити. Хто ж то такая В світі щаслива, Мудра, правдива І жартівлива? Як не вгадали, Стану в пригоді: Річ коротенька - Книжка, та й годі. Вечорами часто він розповідав їй казки гарні-фантастичні. Д івчинка не ворушилася у нього на колінах, не зводячи з нього очей. Така щ ира приязнь між Наталкою і Тарасом Ш евченком була аж до його звільнення. Наш поет довш ий час листувався з її батьками, а вона у відповідях батьків до поета все клала для дорогого й доброго Тараса „Горича” квітки та образочки. Переклав з російської JI. Бачинський
Page load link
Go to Top