Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Зоя КОГУТ ШЕВЧЕНКОВІ Ти жив, як вмів. Ти не вкладався в рамки Ні завтра, ні сьогодні, ні колись. Твої і дні, і ночі, і світанки, Тобою — до нестями прожились. вже ніхто їх так не перемріє! вже ніхто їх так не проживе Замовкла пісня, пісня Гамалії, Мовчить і Візантія, не реве... Усе мовчить!.. Ні! Щ е Вкраїна родить Сміливців — не заляканих ніким! Щ е не замовкло в нашому народі Твоє посланн’є „Мертвим і живим, і ненародженим Щ е за сумлінням стежать Твої, до нас промовлені, слова! Тепер, поете, вже від нас залежить, Які по нас збиратимуть жнива: Чи усміхнеться праведная мати Устами скорбними? Кайдани чи порве Народ німий? Чи обніме брат брата І України слава — оживе? Чи будемо колодами валятись По світі? Чи доб’ємось власних прав? Чи зможемо чужому научатись о И своє не забувати?... Ти нам дав Скарб найбагатший: невмируще слово! И коли воно ділами спалахне, Тоді в сім’ї Твоїй, великій, новій, Тебе народ Твій вольний — пом’яне! Леся ЛИСАК-ТИВОНЮК БЕРЕЗНЕВА МРІЯ Уявіть собі, дорогі читачі, далеке місто над Сяном. Уявіть собі тиху вузьку вуличку, що кру то пнеться вгору. Уявіть собі високий мурований будинок, обведений залізною огорожею. І важку, ковану, як у старовинних палатах, браму. Від брами веде алея рожевоквітних вайґелій до ду бових, масивних дверей будинку. Двері замкне ні. Треба подзвонити. Крізь віконечко виглядає дверниця і щойно тоді увійдете до середини. Цей будинок при тихій вулиці за високою огорожею - славетний Дівочий Інститут у Перемишлі. У ньому вчаться безжурні, веселі, завжди готові до всяких молодечих витівок, гімназистки. Та заки зустрінетеся з ними, гляньте спершу на календар. Бо це не нинішній день. Це давно проминулий день березня перед Другою світовою війною. Ах, який це чудовий провесняний день! Весняні дні у березні в Перемишлі здебільша бували теплі й соняшні. Коли на Поділлі ще тиснув мороз і біліли сніги на полях, в інсти тутському саду вже зеленіли бруньки жасминів. Тому тепер у чужому місті так тужно за ясними днями над срібнолетним Сяном. А може, це за юністю, що там пройшла, тужно?.. Закінчення на стор. 6.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
