Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Зоя КОГУТ ШЕВЧЕНКОВІ Ти жив, як вмів. Ти не вкладався в рамки Ні завтра, ні сьогодні, ні колись. Твої і дні, і ночі, і світанки, Тобою — до нестями прожились. вже ніхто їх так не перемріє! вже ніхто їх так не проживе Замовкла пісня, пісня Гамалії, Мовчить і Візантія, не реве... Усе мовчить!.. Ні! Щ е Вкраїна родить Сміливців — не заляканих ніким! Щ е не замовкло в нашому народі Твоє посланн’є „Мертвим і живим, і ненародженим Щ е за сумлінням стежать Твої, до нас промовлені, слова! Тепер, поете, вже від нас залежить, Які по нас збиратимуть жнива: Чи усміхнеться праведная мати Устами скорбними? Кайдани чи порве Народ німий? Чи обніме брат брата І України слава — оживе? Чи будемо колодами валятись По світі? Чи доб’ємось власних прав? Чи зможемо чужому научатись о И своє не забувати?... Ти нам дав Скарб найбагатший: невмируще слово! И коли воно ділами спалахне, Тоді в сім’ї Твоїй, великій, новій, Тебе народ Твій вольний — пом’яне! Леся ЛИСАК-ТИВОНЮК БЕРЕЗНЕВА МРІЯ Уявіть собі, дорогі читачі, далеке місто над Сяном. Уявіть собі тиху вузьку вуличку, що кру то пнеться вгору. Уявіть собі високий мурований будинок, обведений залізною огорожею. І важку, ковану, як у старовинних палатах, браму. Від брами веде алея рожевоквітних вайґелій до ду бових, масивних дверей будинку. Двері замкне ні. Треба подзвонити. Крізь віконечко виглядає дверниця і щойно тоді увійдете до середини. Цей будинок при тихій вулиці за високою огорожею - славетний Дівочий Інститут у Перемишлі. У ньому вчаться безжурні, веселі, завжди готові до всяких молодечих витівок, гімназистки. Та заки зустрінетеся з ними, гляньте спершу на календар. Бо це не нинішній день. Це давно проминулий день березня перед Другою світовою війною. Ах, який це чудовий провесняний день! Весняні дні у березні в Перемишлі здебільша бували теплі й соняшні. Коли на Поділлі ще тиснув мороз і біліли сніги на полях, в інсти тутському саду вже зеленіли бруньки жасминів. Тому тепер у чужому місті так тужно за ясними днями над срібнолетним Сяном. А може, це за юністю, що там пройшла, тужно?.. Закінчення на стор. 6.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
