Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
рекламував би такі свої знайомства зі знаме нитостями на кожному кроці. Перший розділ довгоочікуваної збірки називався „Любити все - щоб не забуть нічого” - так означувалась жит тєва стратегія-програма авторки. Потім було ще одне видавництво - „Мис тецтво”, далі - газета „Молода гвардія”, проте Галина мала заповітну мрію - працювати в ди тячому журналі, бо давно вже писала для дітей. Тож, як тільки в журналі „Барвінок” звільнилося місце, влаштувалась на пів-платні туди. Уже була одружена з Дмитром Чередниченком, пись менником, уже подружжя мало щебетливу донь ку Олянку й невеличку квартиру на Оболоні, приятелювали з багатьма цікавими, знаковими не лише для того часу людьми. Вони й поради ли: поки тебе не друкують, - не думай, що це кінець світу, - перекладай. Тож Галина порину ла в нову стихію. Підтримати і повчити її було кому - перекладацька школа в Україні потужна. І Галя рук не покладала. В тому самому році, що й поетична збірка, вийшла перша книжка її пе рекладів. А потім друга, третя... Перекладала з білоруської, німецької, шведської та данської мов, опановуючи їх на ходу, самостійно, за допомогою словників та різних посібників, які вдавалося роздобути, бо в ті роки з цим було геть сутужно, не так, як сьогодні. Окремими виданнями вийшли переклади творів Д. Крюса, В. Лукши, Я. Екгольма тощо. Оця потужна пра ця в трьох жанрах невдовзі стане її головною дорогою. В кінці 80-х Галину Кирпу прийняли до Спілки письменників України. Друга книжка поезій особлива тим, що в ній поміщено великий розділ творів для дітей. Рецензент Дмитро Павличко підтримав такий незвичний для тих часів спосіб компонування збірки - адже, стверджував, твори для дітей - теж повноцінна література. „Цвіт королевий” побачив світ у 1988-му. У ній оприявнено світ 38-річної авторки, що рвався з-під пресу системи. У тому світі, закоріненому у фолкльор і загалом у народну культуру, багато краси, багато імен людей, яких вона любила, на яких рівнялась, які цінували й цінують буття нашого народу, вписуючи його в Книгу буття інших народів. Це письменники Василь Стефаник (саме за його творчістю, яку надзвичайно любить, Галина блискуче захистила диплом в університеті), Леся Українка, Григір Тютюнник, це народні художниці Катерина Білокур, Марія Буряк... Тоталітарна система невблаганно розвалю валась і летіла в безвість. Метиковані хлопці з комсомолу підшукували собі тепленькі місця- аеродроми, щоб приземлитись. Несподівано тра гічно загинув головний редактор „Барвінка”, обірвалося все, що він задумував здійснити. Колектив розпався. Тоді ж Галина й наважилась піти на творчу роботу - хоч не мала „тилу”, не мала жодних заощаджень та надій на заробітки. Про родинну скруту тих років знає лиш вона та її чоловік, бо ж починалися непрості часи: за роботу не платили, ціни стрибали, гарантій жод них: зміна політичних систем - річ надзвичайно химерна... Проте письменниця все глибше пори нала в тонкощі перекладу, дістаючи з Норвегії, Данії, Швеції потрібну літературу, касети, під ручники, а також усе жадливіше вбирала в себе скарби рідної мови. Тепер могла читати те, що хотілось, що подобалося, а його було - океан. Розуміючи, що в жодній іншій сфері - чи то в громадській роботі, чи то в політиці - не приживеться, бо то не для її душі, прикувала себе до галери письменницького столу і забула про все інше. Тоді, в ті перші роки незалежности України, вона напрацювала на кілька своїх майбутніх книжок - поетичних, перекладних, дитячих, вони згодом виходили у світ одна за одною. Скажімо, ось лише за 2006 рік вийшли “Казки” Г.К. Андерсена (з данської), „Цепелін” Турмуда Гаугена, „Маркус і дівчата” й „Маркус і Діана” Клауса Гаґерупа ( з норвезької), „Діти склодува” та „Ельвіс Карлсон” Марії Ґріпе (зі шведської)... Подиву гідна (хоч і, наскільки знаю, дуже невдячна) праця Галини для нової української школи, зокрема, початкової. Новим словом у навчальній літературі стали перші читанки не залежної України - „Ластівка”, „Біла хата”, „Пи санка” (1992), „Зелена неділя” (1993) (спільно з Дмитром Чередниченком). Чи не першою вки нула Галина Кирпа своє зерно на ниву етики для молодших школярів („Андрійкова книжка” для 1, 2, 3, 4 класів, у співавторстві). Було ще й тритомне видання „Український садочок”, підго товлене спільно з Д. Чередниченком, хрестома тія художніх творів для дошкільнят та збірка цінних методичних досліджень. Взагалі, цей сімейний і творчий дует Кирпа-Чередниченко та Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
