Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
рекламував би такі свої знайомства зі знаме нитостями на кожному кроці. Перший розділ довгоочікуваної збірки називався „Любити все - щоб не забуть нічого” - так означувалась жит тєва стратегія-програма авторки. Потім було ще одне видавництво - „Мис тецтво”, далі - газета „Молода гвардія”, проте Галина мала заповітну мрію - працювати в ди тячому журналі, бо давно вже писала для дітей. Тож, як тільки в журналі „Барвінок” звільнилося місце, влаштувалась на пів-платні туди. Уже була одружена з Дмитром Чередниченком, пись менником, уже подружжя мало щебетливу донь ку Олянку й невеличку квартиру на Оболоні, приятелювали з багатьма цікавими, знаковими не лише для того часу людьми. Вони й поради ли: поки тебе не друкують, - не думай, що це кінець світу, - перекладай. Тож Галина порину ла в нову стихію. Підтримати і повчити її було кому - перекладацька школа в Україні потужна. І Галя рук не покладала. В тому самому році, що й поетична збірка, вийшла перша книжка її пе рекладів. А потім друга, третя... Перекладала з білоруської, німецької, шведської та данської мов, опановуючи їх на ходу, самостійно, за допомогою словників та різних посібників, які вдавалося роздобути, бо в ті роки з цим було геть сутужно, не так, як сьогодні. Окремими виданнями вийшли переклади творів Д. Крюса, В. Лукши, Я. Екгольма тощо. Оця потужна пра ця в трьох жанрах невдовзі стане її головною дорогою. В кінці 80-х Галину Кирпу прийняли до Спілки письменників України. Друга книжка поезій особлива тим, що в ній поміщено великий розділ творів для дітей. Рецензент Дмитро Павличко підтримав такий незвичний для тих часів спосіб компонування збірки - адже, стверджував, твори для дітей - теж повноцінна література. „Цвіт королевий” побачив світ у 1988-му. У ній оприявнено світ 38-річної авторки, що рвався з-під пресу системи. У тому світі, закоріненому у фолкльор і загалом у народну культуру, багато краси, багато імен людей, яких вона любила, на яких рівнялась, які цінували й цінують буття нашого народу, вписуючи його в Книгу буття інших народів. Це письменники Василь Стефаник (саме за його творчістю, яку надзвичайно любить, Галина блискуче захистила диплом в університеті), Леся Українка, Григір Тютюнник, це народні художниці Катерина Білокур, Марія Буряк... Тоталітарна система невблаганно розвалю валась і летіла в безвість. Метиковані хлопці з комсомолу підшукували собі тепленькі місця- аеродроми, щоб приземлитись. Несподівано тра гічно загинув головний редактор „Барвінка”, обірвалося все, що він задумував здійснити. Колектив розпався. Тоді ж Галина й наважилась піти на творчу роботу - хоч не мала „тилу”, не мала жодних заощаджень та надій на заробітки. Про родинну скруту тих років знає лиш вона та її чоловік, бо ж починалися непрості часи: за роботу не платили, ціни стрибали, гарантій жод них: зміна політичних систем - річ надзвичайно химерна... Проте письменниця все глибше пори нала в тонкощі перекладу, дістаючи з Норвегії, Данії, Швеції потрібну літературу, касети, під ручники, а також усе жадливіше вбирала в себе скарби рідної мови. Тепер могла читати те, що хотілось, що подобалося, а його було - океан. Розуміючи, що в жодній іншій сфері - чи то в громадській роботі, чи то в політиці - не приживеться, бо то не для її душі, прикувала себе до галери письменницького столу і забула про все інше. Тоді, в ті перші роки незалежности України, вона напрацювала на кілька своїх майбутніх книжок - поетичних, перекладних, дитячих, вони згодом виходили у світ одна за одною. Скажімо, ось лише за 2006 рік вийшли “Казки” Г.К. Андерсена (з данської), „Цепелін” Турмуда Гаугена, „Маркус і дівчата” й „Маркус і Діана” Клауса Гаґерупа ( з норвезької), „Діти склодува” та „Ельвіс Карлсон” Марії Ґріпе (зі шведської)... Подиву гідна (хоч і, наскільки знаю, дуже невдячна) праця Галини для нової української школи, зокрема, початкової. Новим словом у навчальній літературі стали перші читанки не залежної України - „Ластівка”, „Біла хата”, „Пи санка” (1992), „Зелена неділя” (1993) (спільно з Дмитром Чередниченком). Чи не першою вки нула Галина Кирпа своє зерно на ниву етики для молодших школярів („Андрійкова книжка” для 1, 2, 3, 4 класів, у співавторстві). Було ще й тритомне видання „Український садочок”, підго товлене спільно з Д. Чередниченком, хрестома тія художніх творів для дошкільнят та збірка цінних методичних досліджень. Взагалі, цей сімейний і творчий дует Кирпа-Чередниченко та Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
