Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАША СУЧАСНИЦЯ Наталка ПОКЛАД ЛЮБИТИ ВСЕ - ЩОБ НЕ ЗАБУТЬ НІЧОГО Інтерв’ю з Галиною в мене таки не вийшло. “Ну, не муч - е вмію я говорити про себе”, - сказала мені катего рично. О, так, Галя така, як і була, - не змінилась. Ми знаємося ще з почат ку страшних для українства 70-х - із наших студентських літ: перша зимова сесія - одра зу після вбивства Алли Гор ської, друга зимова сесія - чистка дисидентства: обшуки, арешти, університет кишів сту качами. Все, що бодай трохи, бодай чимось виходило за рам ки благонадійної сірятини-по- кори, одразу бралося на карб КДБ і прискіпливо прощупувалося-оброблялося ним... Галя ще зі школи писала вірші, навіть друкувалась, було їх уже чимало - про природу, кохання і трохи роздумувань про дійсність. Попросила почитати знайома дівчина. І раптом Галі - виклик до КДБ. Виявилось, що там уже були всі її вірші, акуратно переписані тою ж таки знайомою. Застерегли. Попередили: мовляв, будь-якої миті можете ви летіти з університету, якщо „поводитиметесь нерозумно”. Була надзвичайно здивована їхньою обізнаністю. Від природи рафінований інтро верт, іще більше замкнулась у собі. Ні, страху не було - чого боятись, якщо в душі чисто? Страх з’явився пізніше - за родину, за дитину... Вона вміє йти до мети. Ще тоді, в юності, п’ять разів вступала до Київського університету - на українську філологію. їй чомусь не щас тило. Та й конкурси були шалені. Впливові родичі, бачачи її настирливість, пропонували поміч, проте навідріз відмовлялась: „Я сама”. І таки добилась, чого хотіла, стала студенткою, тільки не стаціонару, а заочного відділення. Уже мала на тоді трудовий стаж: після середньої школи працювала на різних роботах у Києві та в своєму селі. На стаціонар, як спершу планувала, перевестися не було змоги, бо... мала трійку з історії КПРС та з російської мови - принципово Галина Кирпа. Фотогр. Альгімантас Александравічус до них не готувалася. Знаковою для Галини бу ла праця на початку 70-х у видавництві „Дніпро” - най більшому на ту пору в Україні. Зібрався цікавий творчий ко лектив, серед якого, зокрема, Іван Дзюба, Володимир Дрозд, світла душа - Віктор Близнець, забігав не раз Євген Гуцало... Цікавило все - новини літера тури, події суспільного життя, нюанси-таємниці письменниць ких лабораторій старших і мо лодших класиків... Дівчина, в серці якої вже потужно буру нило Слово, спрагло вбирала озон зростання-новизни. Якось Іван Дзюба запитав її, чи пише щось, і попросив почитати. Не одразу й наважилась: мовляв, як це така поважана і зайнята людина гаятиме час на її писання (і в цьому - вся вона!)? Проте згодом таки „довірила” Дзюбі свій рукопис. Він деталь но проаналізував і вірші, й оповідання, заохо чував до читання цікавих книжок. Тоді ж Галя прочитала й „Інтернаціоналізм чи русифіка ція...”. Звісно, ті, що тотально пильнували за людськими душами, допитувались у Галі, про що ж це вони із Дзюбою так часто говорять. „Як же? Він відомий критик...”, - вдавала вона із себе наївне дівчисько. Якогось дня Іван Дзюба не вийшов на ро боту, а потім усі почули про арешти. Після ув’яз нення він уже в „Дніпро” не повернувся. Вона тоді теж у видавництві не затрималась, хоч пер спективи для професійного зростання намічали ся добрі, - атмосфера в ньому круто змінилась, почалась нестерпна задуха. Власне, як і всюди... Перша поетична книжка Галини Кирпи „День народження грому”, дуже ніжна й тре петна, побачила світ аж 1984-го - через 12 років по тому: безперечно, авторку „карали” за спілку вання з „крамольними особами” і за незговірли вість. Сама ж Галина про ці перипетії розповіла мені чи не вперше, хоч хтось би інший на її місці
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
