Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
волізує дівочу цноту, барвінок і розмарин, пода ють їх матці, а та - зв’язує пучечки у вінок. Виплітаючи вінок, співали: Вечірня зора зійшла, (двічі) Голюся з села прийшла. По подвірачку ходиш, (двічі) До явора говориш: - Явори, яворочку, (двічі) Розвийся зелененько, Розвийся зелененько, (двічі) Розвесели серденько. Бо воно засмучене, (двічі) Відколи заручене. Засмутили гостоньки - (двічі) Від Іванка старосшоньки. Пісень співають багато, уславляючи наре чену, дружечок, матір молодої. Увивши вінок, його кладуть на весільний хліб, так само кладуть на весільний хліб і „букет”, „квітку”, яку молода купувала для молодого і яку згодом „почепить” йому („квітка” купована, виготовлена із білої тканини, прикрашена позліткою). Далі - „величання дружок”. Матка знову звертається до старости, просячи благословити. Старша дружка бере зі столу хліб, на якому вінок молодої і „квітка” молодого, інші дружки співають: А я дружечка, старша всіх, Я вила віночок, кращий всіх. Я вила-м їго на селі, Принесла-м їго к слободі. Поставила-м го на столі. А на столі, та на престолі Та на гі щастя, Перебий щастя - Скатерть. Що означають останні слова - уже досте менно не може пояснити ніхто...Старша дружка також співає, а руки її (тільки руки!) в цей час виконують якийсь дивний танок: вона злегка похитує, покручує над своєю головою то в один, то в інший бік хлібом, притримуючи вінок і „квітку”. При слові „скатерть” старша дружка кладе хліб на стіл. Інша дружка повторює всі дії старшої, її величають тією ж піснею. Так „пере співують” усім дівчатам, які прийшли на вінко- плетини. Увесь цей час молодої не було у „шалаші”, вона „ховалася” від молодого, який уже надій шов із дружбами: хлопці стоять при вході у „шалаш”, старший дружба шукає молоду. Друж би співають: Ой де ж тая дівка, Що захтіла вінка? Віночка злякалась, В світлоньку сховалась. Віночка не лякайся, В світлоньку не ховайся. Старший дружба приводить молоду, котру довго не міг знайти. Наречена не хоче увійти, намагається тікати. Музики в цей час грають „польку”, старший дружба „перетанцьовує” з молодою, хоче ближче підвести її до великої подушки, яку мати молодої вже винесла з хати і поклала на лаву, застелену веретою. Дружба намагається посадити на подушку молоду, вона ж щосили опирається. Танцюють доти, доки старший дружба, підхопивши молоду на руки, силоміць садить її на подушку. Наречену обсту пають родичі. Матка знову тричі просить благо словення у старости. Старші жінки співають: Благослови, Боже, І отец, і мати, Своєму дитяті Кісоньку розчесати. Благословлю, синку, В щасливую годинку. Першим починає розплітати косу брат, потім - усі родичі. В цей час співають: Надворі дерен тешут, А в хаті косу чешут... Коли коса в молодої розплетена, мати одягає їй на голову вінок. Дівчата співають: Гожа Галя, гожа, Над нею матір Божа, Заклала корононьку На єї головоньку. Молодий підводить молоду із лави. Дружки співають: „А ми тобі віночок увили, // А твої горівки ще не пили.. Після цього усіх частують. Призволяючись, старші жінки згадують про своє дівування, співають жартівливих пісень, пісень про кохання та родинно-побутових. Гірлянду із барвінкового листя чіпляють над тим місцем, де у неділю мають сидіти молоді („посад молодих”). Після пригощання дружки розходяться. Довго над селом лунають їхні веселі пісні. Сусіди і родичі залишалися на всю ніч допомагати кухарці готувати весільні страви. Власне весілля - у неділю, проте цього дня молода вже одягала су часну білу сукню і вельон. А крім обрядів „покривання молодої”, зустрічі свекрухою не вістки, „перепою” та „циганщини”, дуже мало що із весільних ритуалів збереглося... Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
