Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
волізує дівочу цноту, барвінок і розмарин, пода ють їх матці, а та - зв’язує пучечки у вінок. Виплітаючи вінок, співали: Вечірня зора зійшла, (двічі) Голюся з села прийшла. По подвірачку ходиш, (двічі) До явора говориш: - Явори, яворочку, (двічі) Розвийся зелененько, Розвийся зелененько, (двічі) Розвесели серденько. Бо воно засмучене, (двічі) Відколи заручене. Засмутили гостоньки - (двічі) Від Іванка старосшоньки. Пісень співають багато, уславляючи наре чену, дружечок, матір молодої. Увивши вінок, його кладуть на весільний хліб, так само кладуть на весільний хліб і „букет”, „квітку”, яку молода купувала для молодого і яку згодом „почепить” йому („квітка” купована, виготовлена із білої тканини, прикрашена позліткою). Далі - „величання дружок”. Матка знову звертається до старости, просячи благословити. Старша дружка бере зі столу хліб, на якому вінок молодої і „квітка” молодого, інші дружки співають: А я дружечка, старша всіх, Я вила віночок, кращий всіх. Я вила-м їго на селі, Принесла-м їго к слободі. Поставила-м го на столі. А на столі, та на престолі Та на гі щастя, Перебий щастя - Скатерть. Що означають останні слова - уже досте менно не може пояснити ніхто...Старша дружка також співає, а руки її (тільки руки!) в цей час виконують якийсь дивний танок: вона злегка похитує, покручує над своєю головою то в один, то в інший бік хлібом, притримуючи вінок і „квітку”. При слові „скатерть” старша дружка кладе хліб на стіл. Інша дружка повторює всі дії старшої, її величають тією ж піснею. Так „пере співують” усім дівчатам, які прийшли на вінко- плетини. Увесь цей час молодої не було у „шалаші”, вона „ховалася” від молодого, який уже надій шов із дружбами: хлопці стоять при вході у „шалаш”, старший дружба шукає молоду. Друж би співають: Ой де ж тая дівка, Що захтіла вінка? Віночка злякалась, В світлоньку сховалась. Віночка не лякайся, В світлоньку не ховайся. Старший дружба приводить молоду, котру довго не міг знайти. Наречена не хоче увійти, намагається тікати. Музики в цей час грають „польку”, старший дружба „перетанцьовує” з молодою, хоче ближче підвести її до великої подушки, яку мати молодої вже винесла з хати і поклала на лаву, застелену веретою. Дружба намагається посадити на подушку молоду, вона ж щосили опирається. Танцюють доти, доки старший дружба, підхопивши молоду на руки, силоміць садить її на подушку. Наречену обсту пають родичі. Матка знову тричі просить благо словення у старости. Старші жінки співають: Благослови, Боже, І отец, і мати, Своєму дитяті Кісоньку розчесати. Благословлю, синку, В щасливую годинку. Першим починає розплітати косу брат, потім - усі родичі. В цей час співають: Надворі дерен тешут, А в хаті косу чешут... Коли коса в молодої розплетена, мати одягає їй на голову вінок. Дівчата співають: Гожа Галя, гожа, Над нею матір Божа, Заклала корононьку На єї головоньку. Молодий підводить молоду із лави. Дружки співають: „А ми тобі віночок увили, // А твої горівки ще не пили.. Після цього усіх частують. Призволяючись, старші жінки згадують про своє дівування, співають жартівливих пісень, пісень про кохання та родинно-побутових. Гірлянду із барвінкового листя чіпляють над тим місцем, де у неділю мають сидіти молоді („посад молодих”). Після пригощання дружки розходяться. Довго над селом лунають їхні веселі пісні. Сусіди і родичі залишалися на всю ніч допомагати кухарці готувати весільні страви. Власне весілля - у неділю, проте цього дня молода вже одягала су часну білу сукню і вельон. А крім обрядів „покривання молодої”, зустрічі свекрухою не вістки, „перепою” та „циганщини”, дуже мало що із весільних ритуалів збереглося... Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
