Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ол. НЕПРИЦЬКИИ-ГРАНОВСЬКИИ А ти, мій друже, тих традицій не забудь, Що розквітали і росли в святі леґенди, І ритуал руїн нехай хвилює грудь, І не шукай поради серцю ніде інде - Лише в своїй душі завзяття загартуй, І пам'ятай Пророка гасла заповітні. Хоч замки в звалищах - не знищений народ! Надбань віків, краси душі він не забуде. І за святі діла не жде він нагород - В могутній силі він навіки жити буде. І в ці часи байдужности - оповідай Про наше славне давнє, про старі руїни, Твори нові леґенди і за волю дай Ж иття із вірою в прийдешню Україну! 1952-1943 Ол. Неприцький-Грановський. Сни зруйнованого замку. Вид. "Життя й Мистецтво". Чікаґо-Нью-Йорк, 1964 Оксана ШАЛАК ВІНКОПЛЕТИНИ Б КОТЮЖАНАХ НА ВІННИЧИНІ Традиційне подільське весілля - таким, як воно було наприкінці минулого тисячоліття, па м ’ятаю з дитинства. Найцілісніше, без особли вих трансформацій і змін, зберігся обряд вінко- плетин. На вінкоплетини дружки збиралися у су боту ввечері. В давнину на вінкоплетини при ходили тільки дівчата, згодом йшли і старші жінки, які знали послідовність обряду, самі співали і вчили дружок, як кожна має пово дитися. На обійстя молодої також приходили матка (роль весільної матері була під час весілля на Поділлі доволі значною) та староста. Молодий і молода мали кожне свою він чальну матку. Здебільшого, це - близькі родички наречених (звичай обирати вінчальних батьків так само був і в сусідніх бесарабських селах). „У старости” (окремо в молодого і молодої) проси ли заздалегідь. Староста керував музиками, у його віданні були напої. Під час весілля він завжди „на хаті” - тобто частував усіх, припро шував, жартував. Старостою міг бути хтось із родичів чи сусідів. Молодий і дружби з’являлися значно пізніше. Дружки приносили барвінок, розмарин та калину... Ворота на подвір’я - відчинені, скрізь чис то, побілено. Баба-кухарка варить гижки (холо дець), парить крижаки для голубців, у суботу вона має приготувати вечерю для молодого і його дружбів. Молода пишно вбрана у вишиту сорочку, спідницю (димку), фартух, вперезана тканою крайкою, на шиї - добре намисто (коралі). Весільний хліб і коровай уже спечено у п’ятницю. Місили і пекли коровай жінки, що мають щастя у заміжжі. На стіл у великому „шалаші” (приміщення, зумисне збудоване задля весілля із дощок, накрите брезентовим покрит тям і прикрашене квітами, рушниками, витинан- ками) кладуть один „бохонец” весільного хліба, а також калину, барвінок, розмарин, принесені дружками. Дівчата сідають за стіл, за ними - матка і староста. Матка звертається до старости: - Пане старосто просимо благословеньства! Староста поважно відповідає: - Най Бог благословит! - Другий раз! - Най Бог благословит! - Третий раз! - Най Бог благословит! Жінки співають: Благослови, Боже, І отец, і мати, Своєму дитяті Віночок зачинати! Благословлю, синку, В щасливую годинку! В цей час частина дружок, обриваючи лис точки барвінку, силяють їх на довгу нитку, інша частина - складаючи в пучечки калину, що сим
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
