Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ол. НЕПРИЦЬКИИ-ГРАНОВСЬКИИ А ти, мій друже, тих традицій не забудь, Що розквітали і росли в святі леґенди, І ритуал руїн нехай хвилює грудь, І не шукай поради серцю ніде інде - Лише в своїй душі завзяття загартуй, І пам'ятай Пророка гасла заповітні. Хоч замки в звалищах - не знищений народ! Надбань віків, краси душі він не забуде. І за святі діла не жде він нагород - В могутній силі він навіки жити буде. І в ці часи байдужности - оповідай Про наше славне давнє, про старі руїни, Твори нові леґенди і за волю дай Ж иття із вірою в прийдешню Україну! 1952-1943 Ол. Неприцький-Грановський. Сни зруйнованого замку. Вид. "Життя й Мистецтво". Чікаґо-Нью-Йорк, 1964 Оксана ШАЛАК ВІНКОПЛЕТИНИ Б КОТЮЖАНАХ НА ВІННИЧИНІ Традиційне подільське весілля - таким, як воно було наприкінці минулого тисячоліття, па м ’ятаю з дитинства. Найцілісніше, без особли вих трансформацій і змін, зберігся обряд вінко- плетин. На вінкоплетини дружки збиралися у су боту ввечері. В давнину на вінкоплетини при ходили тільки дівчата, згодом йшли і старші жінки, які знали послідовність обряду, самі співали і вчили дружок, як кожна має пово дитися. На обійстя молодої також приходили матка (роль весільної матері була під час весілля на Поділлі доволі значною) та староста. Молодий і молода мали кожне свою він чальну матку. Здебільшого, це - близькі родички наречених (звичай обирати вінчальних батьків так само був і в сусідніх бесарабських селах). „У старости” (окремо в молодого і молодої) проси ли заздалегідь. Староста керував музиками, у його віданні були напої. Під час весілля він завжди „на хаті” - тобто частував усіх, припро шував, жартував. Старостою міг бути хтось із родичів чи сусідів. Молодий і дружби з’являлися значно пізніше. Дружки приносили барвінок, розмарин та калину... Ворота на подвір’я - відчинені, скрізь чис то, побілено. Баба-кухарка варить гижки (холо дець), парить крижаки для голубців, у суботу вона має приготувати вечерю для молодого і його дружбів. Молода пишно вбрана у вишиту сорочку, спідницю (димку), фартух, вперезана тканою крайкою, на шиї - добре намисто (коралі). Весільний хліб і коровай уже спечено у п’ятницю. Місили і пекли коровай жінки, що мають щастя у заміжжі. На стіл у великому „шалаші” (приміщення, зумисне збудоване задля весілля із дощок, накрите брезентовим покрит тям і прикрашене квітами, рушниками, витинан- ками) кладуть один „бохонец” весільного хліба, а також калину, барвінок, розмарин, принесені дружками. Дівчата сідають за стіл, за ними - матка і староста. Матка звертається до старости: - Пане старосто просимо благословеньства! Староста поважно відповідає: - Най Бог благословит! - Другий раз! - Най Бог благословит! - Третий раз! - Най Бог благословит! Жінки співають: Благослови, Боже, І отец, і мати, Своєму дитяті Віночок зачинати! Благословлю, синку, В щасливую годинку! В цей час частина дружок, обриваючи лис точки барвінку, силяють їх на довгу нитку, інша частина - складаючи в пучечки калину, що сим
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
