Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Галя МАКОГОН м&аьви Падають на землю важкі роси, у вікно стукає новий ранок... Я лопочу босими ногами по нагрітому сонцем поросі. Спершись на браму, бабуся наказує мені уважно переходити дорогу, слухати тата і маму. Тепло блимають до мене вікна бабусиної хати, а густі мальви з городу родинно дивляться услід. Я любила ночувати у бабусі. Ми довго не могли заснути, тепла поморщена рука гладила мене по голові, бо я була чемна і добре вчилася. Руки бабусині пахли пече ним хлібом і яблуками. Вона розказувала мені різне, співала - а у вікна заглядали цікаві мальви. На бабусиному городі - квітів! Але чо мусь найбільше вона любила мальви. Одно колірні й різнобарвні, прості й кучеряві вони росли повсюду. Я допомагала старень кій збирати насіння, складати його у зроб лені із газети пакетики і бабуся великими незграбними літерами підписувала: білі, червоні, рожеві... Найбільше бабуся любила мальви з темно вишневими аж чорними квітками. - То „мальва-вдова” - казала вона ме ні. А сама в 33 роки овдовіла, як у пісні: „Заснули мальви коло хати, їх вітер вийшов колихати... ” Заквітчана барвінком я бігла до бабусі за благословенням, зупинилася біля бабусиних мальв: - Просили тато і мама... Осиротіло дивилися вслід похоронній процесії мальви, коли бабусю, зі складеними на грудях руками, несли на сільський цвинтар. Я кожного року садила на її могилі мальви. Приїхавши в Америку, я не побачила бабусиних квітів. Поміж різного, що везла з собою з України, мала я різнокольорові пакетики з насінням мальв. Старанно обробляла землю, сіяла густо - вже уявляла, як позацвітають вони всім на подив. Чекала їхнього росту, як свого повернення у дитинство. Зійшли мої мальви густо-густо. Старанно підливала їх, але вони більше не росли, в’яли одна за одною. Які дивовижні квіти ростуть в нашій Америці! Але не хочуть рости тут невибагливі українські мальви. Я витягнула з землі прив’ялу рослинку, дивно - вона не мала кореня... - Без коріння сохне все живе... І більшість нас в’яне і сохне тут, як ті, українські мальви. Маємо хліб і до хліба, заробляємо, купуємо хати і авта - але в наших зів’ялих душах затихла радість... Таня Д ’Авіньйон, Чернігів 1986p., Фотоальбом “Просто Україна”, 1998.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
