Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗБЕРЕЖЕМО “НАШЕ ЖИТТЯ” Журнал “НашеЖиття” цікавий, добірним змістом окремих статтей. Включення вишуканих віршів є літературною прикрасою журналу. Тарас Шевченко віршами збудив мільйони малоросів. Хвальній редакції журналу “Наше Життя” бажаю дальших успіхів! Для збереження журналу складаю 200 дол. на Пресовий Фонд. Д-р Мирослав Зєлик Управа і членки 83-го Відділу СУА у Нью-Йорку у пам ’ять бл. п. Ірени Мокрівської, Юрія Пастернака, Романа Глуха і Яреми Шугана склали 1,050 дол. на Пресовий Фонд журналу (списки жертводавців на ЗО стор.). Щоб ще на довгі роки зберегти журнал “Наше Життя ” складаю 100 дол. на Пресовий Фонд. Ірина Руснак. З нагоди першої річниці смерті мого незабутнього чоловіка св. п. Романа Форостини, колишнього секретаря 293-го Відділу Українського Народного Союзу, складаю 100 дол. на Пре совий Фонд журналу “Наше Життя”, щоб продовжити його успішне існування. Богданна Форостина, членка 127-го Відділу СУА. У світлу пам ’ять батьків бл. п. Івана і Тетяни Дяченків складаю 100 дол. (через 29-й Відділ СУА) на Пресовий Фонд журналу “Наше Життя ” для забезпечення його дальшого видання. Олександра Дяченко-Кочман. Для збереження журналу “Наше Життя складаю 50 дол. на Пресовий Фонд. Анізія Ґіль. Замість квітів на могилу бл. п. Юрія Пастернака складаємо 25 дол. для збереження жур налу “Наше Життя ”. Дружині Олі з родиною висловлюємо сердечні співчуття. Я. і Я. Букачевські ЩИРО ДЯКУЄМО! Екзекутива Союзу Українок Америки Лист з України ... Пані Ірено, доброго Вам здоров ’я! Якось так мені на душі, що рука знов потягнулась до Олеся, якого страшенно люблю з молодості. Вже тоді знала ті вірші, що заборонялися, але фальшиво тлумачилися. Переписала оце два з них (якщо призабулися) для Вас - якщо не маєте під руками його творів, то або просто прочитаєте, або навіть надрукуєте. Вони болючі й ТЕПЕРІШНІ! (Лист від Галини Кирпи, відомої в Україні письменниці, перекладача, літературознавця, члена Редакційної колегії „Нашого Життя”. Ред.) Олександр ОЛЕСЬ І де ми сили беремо Тягти віки своє ярмо, Ворожі сльози утирати І посміхатися крізь ґрати? Свистять над нами батоги, Списи залізні навкруги, А ми в думках вітаєм волю І тільки кривимось від болю. Літа пливуть, а ми йдемо І ярем дерево тремо, Хоч до кісток ми шиї стерли І кращі спільники умерли. Свистить батіг. Рипить ярмо, А ми убогу оремо... Ні сліз, ні стогону, ні слова, - В кривавих ранах вся розмова. А очі наші, як огні, А зорі тонуть вдалині І ждуть з-за обрію ясного Якогось дива неземного. Ми останні вже весла ламали, І далекі були береги... А над нами мушкети блищали, І сміялися з нас вороги. І між ними усе свої люди, Все сусіди, свати, земляки... Все Степани, Івани, Іуди, Єнки, Овські, Уки... Павуки. Нашу чайку розбили бескети, Переможно плили вороги, А над нами блищали мушкети І зникали навік береги. 1909 Ось так... Галина Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top