Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
цю видала по-англійському, та ще понад 15 років відбула куратором геології у Патерсонському музеї. Однак і в подальшому вона не поривала зв’язку з УВАН, ставши вже її членом-кореспон- дентом, з 1981 р. редагувала щорічний бюлетень “Новини з Академії”, була членом управи Україн ського музею, головою комісії преси й публікацій - загалом виступала в ролі “постійного літописця Академії”, як шанобливо висловився про неї вели кий науковець і довголітній голова УВАН Юрій Шевельов. І увесь цей час залишалася ревним дописувачем української преси. Це й суто мему арні статті (“3 вікна тюрми і під тюрмою”, “Спогад про Харківський університет - 1928-29, 1933-35 pp.”, “Шкільні роки”, “Як я вчилась англійської мови”, “Один з них” - розповідь про батька, “Заполярна Одіссея” і т.д.) і біографічні нариси, часто перевиті документальними фраг ментами чи цитатами з оповідей своїх героїв - художників і театральних діячів (Яків Гніздов- ський, Петро Холодний молодший, Йосип Гірняк, Олімпія Добровольська, Анатолій Гончаренко), політиків і журналістів (Симон Петлюра, Володи мир Кедровський, Іван Кедрин-Рудницький), письменників і перекладачів (Олена Пчілка, Докія Гуменна, Марія Туркало), вчених-природознавців (Володимир Вернадський, Михайло Ветухів, Оле на Яценко), співаків (Григорій Павловський, Ган на Шерей) і т.д. А ще ж у добробку Дражевської численні записи споминів тих, з ким її зводила доля - наприклад, текст під назвою “Відкриття Академії” (це розповідь на сесії УВАН 1948 р. відомого літературознавця Павла Зайцева про передісторію української АН на поч. 20-х років зі своєрідною характеристикою В.Вернадського, А. Кримського, С. Єфремова, М. Грушевського та інших чільних науковців). До близьких знайомих Дражевської належала Ізидора Косач-Борисова - Лесина сестра, колишній політв’язень і пізніший політемігрант - так от наша авторка не лише написала пару статей про неї, а й неозноразово занотовувала її спогади (приміром, колоритний етюд із Лук’янівської тюрми про сліпу жебрачку з-під київської Лаври, засуджену 1937 р. за шпи гунство на користь Польщі, бо та жінка, посту кавши в двері польського консульства, одержала звідтам якусь копійчину й жменьку чогось їстів ного на додачу... Чим не красномовний доказ, що “жить стало лучше, жить стало веселей”, як прорік десь у тому часі вусатий “вождь і учитель” з кремлівської трибуни!). Ще не можна не згадати бодай кількох змістовних статей Дражевської з життя на уярмленій батьківщині та у вільніших краях поза нею: “Міжнародна конференція ДП і політемігрантів” (1947), “Із пригод золотопогінно- го ловця діпівських душ” (1948), “Збори україн ських інтелектуалів у Нью-Йорку” (1949), “Перші 5 років” (про укр. літ.-мист. клюб у Нью-Йорку, 1955), “Основні моменти з історії УВАН у США” (1961), “Діти - 1933 - Голод” (1978), “Участь ук- раїнских письменників у діяльности ПЕН-клюбу” (1981), “Радянський терор проти української інте лігенції в 30-х pp.” (1987), “Перші кроки “недост- ріляних” українців у повоєнній Америці” (1991)... Конкретно мовиться тут лише про вибір кову дещицю з творчої спадщини Л. Дражевської - що ж, коли бібліографії її друків ще немає, вже не кажучи про відсутність анотованих покажчиків тисяч видань української періодики за всі роки по всіх світах. Як нема в Україні досі - на всеукра їнський сором! - державного науково-дослідного інституту діяспори, який взяв би на себе цей огром відродженської роботи. А щодо Л. Дражевської, то ще ж велика кількість фактичної інформації криється в її за писниках і нотатниках, декотрі з яких містять записи олівцем піввікової давности і вже, мабуть, ледь прочитні... Відомо, що значну частину свого архіву Дражевська передала на схов до Колум бійського університету; якась частина його збе рігається у фондах УВАН, та й у приватних руках немало, очевидячки, ще “спочиває”. Свого часу до зібрання праць Л. Дражев ської чимало зусиль доклала (спільно з авторкою) незабутня Надійка Світлична, надіславши згодом цілий блок цих текстів в Україну, де він допов нився ще київськими знахідками. І була мова про книжкове видання цієї збірки на батьківщині, і є сподівання, що воно не дуже й “колись” здій сниться - хоча б в інтересах “вузького гуртка української інтелігенції” (!), кажучи стилем одно го високопосадовця з печерських пагорбів. Особисті путівці Любови Дражевської були подостатком насичені драматичними колізіями й переживаннями, які вона не тільки мужньо пере борола, а й зберегла в пам’яті, опісля все те опри люднюючи, як нагад і осторогу для сучасників та “майбутників”, аби не допустили більше, щоб з нами таке чинили ліві й праві завойовники-виз- волителі зусібіч. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
