Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Україні, перейшов до лав українських есерів, був дуже діяльним, зокрема, в коопера тивному русі. Мати Любові працювала лікаркою. Артема Дражевського вперше репре сувало Чека з політичних мо тивів у 1927 році; відбувши трирічне заслання, він по вернувся до Харкова, де 1937 року дістав уже двадцяти річний присуд, якого таки добув до кінця: помер у 1939 р. в концтаборі на Далекому Сході, так і не допливши до Колими, “звідкіль вже нема повороту” (слова з в’язничної пісні, знаної колись на весь Радсоюз). Тим часом донька його, ще за юних літ розохотив шись до школярської журналістики, в 1928 р. вступила на літературний факультет Харківського інституту народної освіти (тоді всі університети в підрадянській Україні були так перейоменовані), проте не минуло й року, як її, “дочку контр революціонера”, виключили з ХІНО. На початку 30-х років деякий час Любов працювала в новоствореному видавництві “Укра їнська Радянська Енциклопедія”, укладаючи кар тотеку статтей для запланованого багатотомного видання (з нього вийшов друком аж один том, та й той невдовзі так ретельно вилучався “органами” у передплатників, що жодного його примірника з архівних сховищ не спромігся видобути М. Ба жай, коли готувалася в післясталінську добу нова “УРЕ”, як ідейна противага до “буржуазно-на ціоналістичної” “Енциклопедії українознавства”). Потім закінчила харківські курси техніків- геологів і кілька місяців набувала досвіду в геологічних експедиціях. Невжарт перейнявшися геологічною наукою, вона вступає на геолого- географічний факультет Харківського педінститу ту професійної освіти (чергове перейменування університету). Звідси її через два роки по-новій викурюють, виявивши, що батько в неї “контр революціонер”, та й чоловік - Юрій Лавріненко (широко знаний у повоєнній еміграції літературо знавець, з яким Любов була у шлюбі у 1929-41 роках) теж устиг зробитися антирадянщиком і політв’язнем. Тож мусила мо лода “геологиня” працювати польовим геологом у різних районах європейської Росії і в Норильському Заполяр’ї, де випало їй “помилуватися” зблизька “виправно-трудови ми” концтаборами. Війна 1941 року застала Дражевську на Північному Кавказі, звідки проліг нелегкий шлях через Наддніпрянщину до середин ної Европи, а в 1949 р. й до Нью-Йорку в США, її остан нього земного осідку. Вже перші повоєнні роки Л. Дражевська активно друкується в пресі, аналізує політичні події в Україні й світі, відгукується на розмаїті явища еміграційної дійсности. Її статті знаходимо в десятках українських періо дичних видань Европи й Америки (“Українські вісті”, “Український голос”, “Народна воля”, “Листи до приятелів”, “Свобода”, “Наше Життя”, “Нові дні”, “Сучасність”, “Віра” та ін. газети й журнали, а також альманахи). А на життя в За хідній Німеччині вона заробляла як перекладачка з англійської у Центральному Представництві Еміграції (ЦПУЕ). З переїздом до США в 1950 р. Української Вільної Академії Наук, заснованої ще в Европі, Дражевська стає однією з найдіяльні- ших її співробітниць. Вона і референт, і редактор або співредактор ряду поважних видань (як от двотомника С. Петлюри “Статті, листи, доку менти”, т. 1, 1956, т. 2, 1979, чи спільно з Наталею Лівицькою-Холодною підготовлений до друку великоформатний том майже на тисячу сторінок “Леся Українка. Хронологія життя і творчости”, 1970, що його уклала Лесина сестра Ольга Косач- Кривинюк). У 1950-54 pp. вона працювала в “Го лосі Америки”, поки це радіо не перемістилось до Вашінґтону, а пізніше не раз готувала матеріяли й для радіовисильні “Свобода”. Вирішивши довершити свою професійну освіту, Л. Дражевська на геологічному факультеті Колумбійського університету здобула ступінь магістра (1959), потім перекладала на англійську чимало геологічних досліджень (не тільки статті, а й дві книжки), і своїх геологічних праць дещи Любов Дражевська
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
