Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
в’їзді до Єрусалиму. На слов’янських землях ці рослини замінила верба, яка найпершою проки дається після зимового супокою, і цей дотик верби є також прилученням до загального роз- вою природи. В деяких регіонах України вербові гілочки використовували згодом для вигону ху доби на пашу, в інших - ними загнічували паски або застосовували як ліки. За Вербною Неділею наставав Білий, Чис тий або Страсний тиждень, найурочистішим днем якого був Чистий четвер. На Україні до цієї дати обов’язково вичищали оселі, мастили, розмальо вували хати та печі. Столи застеляли гарними скатертями, діставали зі скринь найкращий одяг. Особливо ретельно прибирали покуть: перед образами вішали голубів із паперу чи дерева, прикраси з соломи („павуки”), і виготовляли писанки, фарбували крашанки. У Чистий четвер купали дітей, допомагали митися старим, неміч ним та хворим рано, до схід сонця, „доки ворон діточок не скупав”. За народним повір’ям, хто „випередить” ворона, - обов’язково одужає. У церкві під час Служби в цей день опо відається про страсті та знущання, вчинені над Христом, звідси й назва - Страсний. Цього дня „сукали” (лили) свічки - „трій цю”. Одна - сонцю, друга - покійним роду, третя - на здоров’я й щастя живим. Страсну свічку прикрашали сухим зіллям, що залиши лося від Маковія, Купала чи Зелених свят. Запалену в Страсний четвер свічку несли від храму в спеціяльній посудині, засвічували від неї лампадку на покуті. З нею на Страсті гос подар вимолював, щоб роїлися бджоли. Вірили, що освячена на Чистий четвер свічка відганяє від оселі грім та блискавку, тому називали її ще громничкою. Цією свічкою випалювали на сво- лоці хрест, щоб лихо минало хату. Вважалося, якщо свічкою користуватися три роки або її вистачить на 12 разів, то родині щаститиме. Четвер мав ще й іншу назву на Білому тижні - Навський Великдень, бо за давніми пе реказами цього дня навідуються померлі родичі. Подейкували, що можна також побачити відьму за осиковими ворітьми або осиковою бороною. Колись у Страсний четвер старі люди вече ряли кутею з медом та іншими пісними стравами. Четвер заступає Страсна п’ятниця, коли з церкви виносять Плащаницю й тричі обносять о довкола храму. З цього часу люди живуть у щем- ливому очікуванні найкрасивішого дня весни, го туючись його зустріти. Починаючи з п’ятниці, печуть паски з пшеничного борошна на опарі, до даючи молока, цукру, яєць та різних прянощів: корицю, шафран тощо. (Колись пекли три паски - сонцю, покійним і живим). Хвилюється господи ня: чи виходяться паски, чи вдадуться? Напалю ють піч дровами, які по поліну упродовж Вели кого посту щочетверга скидали на горище. У хаті не можна голосно розмовляти, згадувати паску. Вчинене в діжі, макітрі або дерев’яних ночвах тісто розкладають у спеціяльні форми - пасків- ники. Дають йому підійти кілька разів і саджають у піч - із молитвою, щоб і діти були такі ж пишні. Паски прикрашають хрестом та написом „Хрис- тос воскрес!”, а також мастять збитим білком з цукром, посипають кольоровим пшоном та под рібненими цукерками. Спечені паски зберігають у коморі або на полиці в хаті, а одну протягом усіх великодних свят тримають на столі у мисці. За п’ятницею надходить Великодня субота, в яку готують писанки та крашанки. Жінки та дівчата розмальовують їх, уславляючи животвор- ність сонця, розвиток природи й нескінченність ЖИТТЯ. Продовження на стор. 27. Таня Д ’Авіньйон, Великдень, Борова, Київщина, 1991 р. Фотоальбом ‘‘Просто Україна”, 1998.
Page load link
Go to Top