Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Добрий день, високоповажані Пані, любі наші посестри! Прикро починати листа до Вас із прохання про вибачення за довгу мовчанку, для якої були, повірте, справді поважні підстави. Тож щиро просимо вибачення за те, що пізно відписуємо. Сердечно вдячні Вам за привітання з Різдвом Христовим. Привітання надійшло на свята і радо було сприйняте нашими союзянками. Щиро вдячні й за стипендії СУА, надані талановитим юнакам і дівчатам Запоріжжя. Впевнені, що кожен доляр Вашої допомоги молодим проросте інтелектуальними та духовними здобутками молодих на ниві розбудови нашої Держави. Сердечно дякуємо за надіслані речі, які ми використали для допомоги союзянкам. Тож, дорогі посестри, ми щиро просимо Бога про Ваше здоров’я та довголіття. Запорізька організація Союзу Українок „Роксолана”, як і всі наші посестри в Україні, брала актив ну участь у передвиборній роботі, спрямованій на підтримку „Народного Союзу „Наша Україна”. Завдя ки Помаранчевій революції і Президенту сьогодні в нашій державі є справжня свобода слова. Свобода слова дає змогу бути вільними журналістам, які сміливо виступають у всіх засобах інформації. Сьогодні в Україні громадяни не бояться переслідувань за належність до будь-якої партії. Врешті громадянами вільно висловлюються найсміливіші думки, оцінки влади тощо. Але нам ще, певно, слід довго вчитися справжньої демократії. Бо часом надлишок свободи стає приводом для паплюження і здобутків народу і держави тими, хто хотів би повернутися до колишнього союзу зі „старшим братом”. Спроби затягнути зашморг на шиї нашої держави через газову війну, через інші засоби при ниження України та українців (заборона на ввезення до Росії української м’ясо-молочної продукції, події навколо Чорноморського Флоту і т. д.) - це своєрідні судоми колишньої імперії. Прагнення нашого Президента розв’язувати складні проблеми у правовому полі часом наштовхуються на опір тих в Україні, хто не може відмовитися від ласих шматків нечесно здобутого чи украденого за старої влади. Ми, союзянки, з розумінням ставимося до проблем, які, звичайно ж, за один рік влади не міг розв’язати Президент та його команда. Водночас ми щиро радіємо здобуткам: поліпшенню соціяль- ного захисту громадян (особливо - стосовно грошової винагороди жінкам, що народжують: 8 тисяч гривень замість 700 гривень досі!), підвищенню заробітних плат учителям, лікарям, науковцям, готов- ности влади до співпраці з громадянами, утвердженню свободи слова та ін. Упродовж багатьох місяців усі союзянки працювали з громадянами нашого краю з метою підтримки нашого Преезидента. На жаль, у час після виборів до Верховної Ради ми стали свідками складного процесу формування демократичної коаліції. Певне, Ви, наші мудрі й досвідчені посестри, теж слідкували за непростими взаєминами її учасників, як і ми, з болем сприйняли те, що сталося. Тож важко було і нашому Президенту, який, як на наше бачення, зробив усе можливе, щоб зберегти завоювання Помаранчевої революції, щоб зберегти незалежною Україну. Шкода, що надії нації (і Ваші великі зусилля і надії) вкотре переживають випробування. Але ми, союзянки, не втрачаємо надії, що Україна пройде і це випробування і буде! Обов’язково буде! Тож ми чимало робимо задля зміцнення України і утвердження нашої духовности і культури. І минулого 2005 і цього 2006 pp. чимало дітей - учнів Запорізького січового колегіуму - стали пере можцями Всеукраїнського конкурсу „Мій рідний край”, і голова Союзу Українок Ліля Григорович особисто вітала їх у Києві. Готувала дітей до участи у конкурсі наша членка - вчителька української мови і літератури Валентина Славич. Минулої осени, вже за традицією, на Покрову, на Козацькому колі, на славній Хортиці відбулася посвята у козачата хлопчиків - учнів загальноосвітньої школи N1. Готувала й проводила свято ”А ми тую козацькую славу підіймемо” наша союзянка, членка Управи Оксана Яценко. У жовтні 2005 р. ми радо репрезентували союзянкам, членам Всеукраїнського товариства ім. Т. Шевченка. „Просвіта”, молоді педагогічного коледжу книгу Івана Вислоцького „Спомини розвідчого
Page load link
Go to Top