Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
АНАСТАЗІЯ ХАРИШ Маліють ряди визначних жінок СУА, жінок, які своє життя присвятили для добра і розвитку нашої організації. Уроджена в Америці, мешкала в Чікаґо, де її батьки Іван і Иосифа Білецькі були еміг рантами з України, які виїхали ще перед Першою світовою війною. Коли Тусі, бо так усі її називали, було 11 років, батьки вирішили повернутися в Україну, в село Угерськ на Стрийщині. Новий етап життя був для неї нелегкий: нова українська школа, інша програ ма, вивчення чужих мов у гімназії - але талановита дівчина переборола усі труднощі, закінчила відмінно педагогічну школу в Стрию, а опісля 1938 р. здала гімназійну матуру. Великі події Другої світової війни, зміна окупантів створили важкі життєві проблеми. Туся працювала на пошті, помагаючи батькам, у цьому часі пізнала Михайла Федуняка, з яким згодом одружилася. Коротко тривало сімейне щастя, через сім місяців її чоловік загинув від ворожої кулі окупанта. Молода вдова втратила працю, її переслідували як “чужинку”, амери канку. Врешті-решт Туся вирішила повернутися до Америки, вона поїхала до Американського консульства у Москві і, вже не повертаючися домів, через Одесу виїхала 1947 р. до СИТА, Чікаґо. Тут, незважаючи на друзів, тужила за батьками, яких більшовики вивезли у Сибір на 15 років заслання. Туся не здавалася, після інтенсивних розшуків віднайшла їх у Польщі, куди вони змогли переїхати як польські громадяни. Опісля вдалося їй дістати дозвіл на їхній приїзд до Америки, де, з’єднані зі своєю дочкою, вони проживали до кінця життя. У Чікаґо Туся щиро приятелювала з роди нами Дзидзпнів і Заброських, разом вони вирі шили утворити організацію, яка б віддзеркалю вала рідну землю на чужині. Зібрали колишніх членок Українського Золотого Хреста і новопри булих жінок, і так 1949 р. постав 22-й Відділ СУА “Дочки України”. Туся була його перша голова (1949-1956). Завдяки її організаційному хистові, патріотичній насназі, 22-й Відділ проя вив широку діяльність. Допомагали школам, музеям висилати пакунки засланим в Сибір, нав’язали листування з українськими вояками Американської армії у Кореї, співпрацю з чужи- нецьвими жіночими організаціями, провели ма ніфестацію у зв’язку з трагічною загибеллю 500 жінок у Кінґірі. Відділ започаткував і вів широку українську програму на фестивалі “Різдво дов кола світу” у престижевому музеї Науки і Про мислу, мали свою радієву програму, яку довгими роками вела членка Відділу Люся Самбірська з чоловіком д-ром Степаном. У часі каденції Туся зорганізувала нові Відділи СУА у Мілвокі, Ст. Люїс, відновила Відділ у Вест Пулман і моло дечий Відділ на півдні Чікаґо. 1954 р. Туся Федуняк вдруге одружилася з Михайлом Харишем. Після народження дочки Христини і сина Михайла вона дещо сповіль нила громадську працю, займалася вихованням дітей. Коли діти підросли, Туся повернулася до громадської діяльности. Виконувала обов’язки заступниці голови Округи Чікаґо, а опісля була вибрана головою Округи - упродовж 6 років (1989-1995). 1985 р. Помер її чоловік, і Туся, за лишившись сама, далі продовжує активну гро мадську діяльність. Підсумовуючи її визначну працю, треба підкреслити, що вона була відзначена за 50- річне членство нашої організації. За віддану працю у 22-у Відділі СУА і в Окрузі Чікаґо була нагороджена Почесним членством Г оловної Управи. Її довголітній вклад праці для громади міста Чікаґо увінчався грамотою заслуги, наділе ною Українським Конгресовим Комітетом Аме рики, Відділу Ілліной. На жаль, від декількох років, з огляду на слабке здоров’я і після важких операцій Туся не була спроможна активно працювати, але завжди цікавилася діяльністю СУА, держала зв’язок із 22-им Відділом. Відійшла від нас 29 березня ц. p., зали шивши у смутку дочку Христину з чоловіком Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top