Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
радянська, і їхні колеги часто не знають чи витримають фізично та ментально. Це велике горе бути патріотом на власній землі. Нас гарно гостили членки СФУЖО полуденками та вечірніми прийомами, за що висловлюємо їм щиру подяку. Прикро, що членки, які зголосилися бути делегатами, не прибули на засідання. Це спричинило організаторам додаткові кошти на харчування. Висловлюю подяку голові СФУЖО Маріі Шкамбарі за її великий вклад в організування річних нарад та цікаве і ділове їх проведення. Відколи Річні Наради СФУЖО проходять на європейському континенті багато делегатів із різних країн Европи беруть участь. Це і є позитивне явище, бо маємо нагоди спілкуватися та вислуховувати їхні успіхи і турботи. Наприкінці засідання підійшла до мене жінка, яка жалілася, що не отримує наш журнал. Вона розказала, як в Україні використовують матеріяли з журналу: всі взори витинають, копіюють і з’єднують в брошурку та роздають членкам. Із журналу, присвяченому 70-літтю Великого Голоду, вирізали посвідки осіб, які отримали допомогу в тому часі, та показали людям із такими прізвищами, при тому зустрілися з дуже сумною ситуацією, бо старенька жінка несподівано почала плакати, тяжко було сказати чому. Просили, щоб ми надалі пересилали “Наше Життя”. Слова однієї членки: “Ми вчимося, як працювати в організації, від Ваших відділів і округ, а всі повідомлення про Вашу діяльність нам допомагають творити свої програми. Мусимо подумати, як зарадити, щоб придбати фонди, та знову повернути їм наш журнал, особливо східній частині України. Жінки з України підходили до мене та висловлювали подив, читаючи про працю СУА. Наші почини часто не оцінюємо, все краще бачимо за парканом. Це вже питоме в українському народі, і не грає ролі, де ми проживаємо. Рівно ж у журналі організації Олени Теліги “Жіночий Світ“ ч. 3-4 2005 р. на сторінках 29-31 використано матеріяли з журналу “Наше Життя” про Голодомор і зазначено, що це матеріял із журналу СУА. Це велика похвала для нас, бо журнал Олени Теліги має широкий обсяг читачів. Ми самі не бачимо і не оцінюємо вартість офіціозу СУА, який нам приносить славу. Ми затримали ви силання журналів в Україну через великі кошти оплати пошти, а там була велика реакція тр. прохання присилати їм наше видання. Наступне свято - це IV Всесвітний Форум Українців. У першу чергу хочу подякувати Уряду України за триденну оплату учасникам готелю та харчування. Про IV Форум багато написано в пресі, тому буду подавати про справи, які стосувалися нашої організації і мене особисто. Мене, як члена президії, було поміщено з цілою управою УВКР в готелі «Україна». Після закінчення СФУЖО, я під’їхала до готелю, бачу - певна частина делегації сідає в автобус. Питаю голову СКУ д-ра А. Лозинського, чи моє ім’я є на листі до цієї прогульки. Переглядають список - немає. Питаю чому, для члена Управи УВКР повинно бути. Д-р Лозинський запрошує до автобуса, і я це роблю, але не знаю, де ми їдемо. По дорозі голова СФУЖО і її заступниця висідають, ми їдемо дальше. Бачу - доїжджаємо до дачі Президента Ющенка. Спочатку я була огірчена, що моє ім’я опущено, але в автобусі були й інші люди, не внесені у список. Уже в Нью-Йорку я довідалася, чому Голова СФУЖО висіла з автобуса, бо її також не повідимили про цю прогульку, і вона не мала часу перенестися в готель, а мусіла зробити це до вечора. Прикро, що голова СКУ чи Генеральний секретар не повідомляли членів Президії СКУ про різні пляни, які рівночасно були в управі УВКР. Виглядало, що всі засекречення стосувалися жінок. Президент Ющенко гарно вітав прибулих, показував свою пасіку, город та чудові експонати народного мистецтва, які є в його колекції. Запитую, як це сталося, що в нього така велика колекція. Президент пояснив, що віддавна збирав по цілій Україні ці цінні експонати, їх люди продавали, і ще донині є ярмарок, де можна купити такі речі. Усі присутні мали гарну нагоду повечеряти за великим столом із Президентом України, достойними гостями та делегатами. Д-р Лозинський підніс тост за жінок, підкреслюючи, що потрібно вживати ім’я по мамі, а не по батьку, і порівняв, що козаки брали портрет св. Матері з собою, коли їхали на Січ, та що слово Січ - жіночого роду. Він подав інші порівняння про пошану до жінки. Іронія в тому, що д-р Лозинський не практикує того, що говорить. Не все погоджуюся з головою СКУ, але в Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
