Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗАЯВА громадських правозахисних організацій, інтелігенції України та світового українства з приводу нищення історичної пам’яті українського народу Ми живемо в час, коли кожен народ намагається якомога глибше осягнути свою історію, якою б трагічною вона не була. Важливо без упередження пізнати своє минуле для того, щоб упевненіше кро кувати в майбутнє. Це добре усвідомлює мудрий єврейський народ, який свято оберігає сліди своєї тися чолітньої історії. Ось і зараз на відзначення 65-річчя трагічних подій до меморіального комплексу „Бабин Яр” з’їжджаються сотні євреїв з усього світу. На урочистості для несення почесної варти до місця масових поховань прибуло 150 військових з Ізраїлю. Президент та Уряд України взяли під свій патронат проведення заходів, пов’язаних з вшануванням пам’яті жертв єврейського голокосту. Хоча, задля об’єктивності, варто пригадати, що серед жертв „Бабиного Яру” покоїться не менше (а може й більше) циганського люду, українців, так само жорстоко нищених фашистами. Полягли тут і екіпажі кораблів славнозвісної Дніпровської флотилії, і захисники Києва - солдати і командири Південно- Західного фронту. Тут же могила нескореної Олени Теліги та інших розстріляних патріотів, розстрі ляних гестапівцями у 1942 році, пам’ять про яких чомусь не прийнято вшановувати на державному рівні. Водночас висловлюємо своє занепокоєння з приводу посягань на святая святих - на нищення пам’яті українського народу. Турбує те, що в Україні загострюється суперечка довкола трагедії штучного голодомору 1932-1933 років. Все частіше лунають провокативні заяви прокомуністичних сил, які мають на меті перетворити на фарс увіковічнення трагедії Голодомору. Після завершення конкурсу з приводу розміщення меморіального комплексу жертвам українського голокосту, політичні сили з провладної коаліції розпочали кампанію по недопущенню цього будівництва. І як результат - в проекті Державного бюджету на 2007 рік не закладено жодної копійки на спорудження меморіалу. Припинено державну підтримку музейної експозиції „Забуттю не підлягає” (про комуністичні злочини 1917-1991 років) при Київському товаристві „Меморіал”, яка щороку безкоштовно обслуговує понад 10 тисяч студентів та школярів. Опираючись на міжнародний досвід, відповідно до Указу Президента, 31 травня 2006 року було прийнято Постанову Кабінету Міністрів N 764 „Про утворення Українського інституту національної пам’яті”. Інститут наділений відповідним статусом, як центральний орган державної виконавчої влади з відповіною вертикаллю та спеціальними повноваженнями. Адже жертви голодомору, комуністичних репресій та гітлерівського геноциду розкидані по всій українській землі. Нищення українського етносу тривало століттями. Трагедія України полягає ще й в тому, що ніхто до кінця не може збагнути ні її масштабів, ні причин, ні наслідків. А тому молоде покоління українців нездатне осмислити мину ле свого народу і виробити чітке бачення національної ідеї, сформулювати стратегію державотворен ня, яка могла б об’єднати націю на її фундаментальних цінностях. Відновлювати по крупинках, з історичною послідовністю та об’єктивністю становий хре бет нації - таке завдання поставлено перед Українським інститутом національної пам’яті. Однак, на перешкоді формування його структури став прихід до влади відверто антиукраїнськи налаштованих чиновників нового-старого Уряду. Інститут ще не розпочав працювати, як стараннями посадовців його бюджет урізано до неможливості існування. Більше того, Український інститут націо нальної пам’яті, всупереч згаданій Постанові КМУ, віднесено до відповідальних виконавців Держ- комархіву (Державного комітету архіву). Таким чином фактично ліквідовано сам статус Українського інституту національної пам’яті як головного розпорядника бюджетних коштів, наданий йому згада ною Постановою Кабінету Міністрів. Спеціальне, чи то необдумане нищення урядової інституції, яка започаткована Указом Президента України та затверджена Постановою попереднього Уряду, наштовхує на серйозні Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top