Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПРОРОЦТВО МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ Може, скоріше, ніж думаємо, дасть Бог нашому Духовенству зачати працю на Великій Україні чи у великій Росії, буде правдоподібно усе положення душпарстиря-апостола таке: знайдеться поміж людьми, що нічого про віру не будуть знати. Принайменше частинно будуть для Церкви і Євангелія ворожо розположені, і треба буде не знати яких зусиль, щоб їх довести до того, щоб хотіли послухати голосу проповід ника чи місіонаря. Будуть, певно, села, а вже напевно міста, де більша частина буде нехрещених, цілковитих поган, Бог, безумовно, буде тим будучим апосто лам помагати, так як помагав тамтим великим, усіма можливими „знаками і чудами” (Мк. 6.12), але й на те, щоб ту поміч дістати, треба буде чудес витривалости, покори, любови, терпели восте, мудрости, відваги і хто знає яких чеснот. Без того чудесного життя апостолів вони не зроблять нічого і не поставлять навіть першої цеголки будови... Митрополит Андрей „Християнська праведність” (1935 р . ) Остап ТАРНАВСЬКИЙ ЛИСТОПАД у ЛЬВОВІ Листопад, мов спомин про весну чудову: багровіє листя, наче цвіт, цвіте, і радіє серце, оживає знову, оживає в серці щастя молоде. Опадало листя із дерев кріслатих, відходили хлопці в бойовім каре... - Не сумуй за сином, не журися, мати; вернеться у славі або славно вмре. Багровіло місто, мов цвіло в ту осінь, мов в той час зустріло радісну весну... і стрілецька пісня ще звучить і досі, ще і досі чути бойову ясу. Так іти б і зараз. І хай вітер стеле малинові мрії по цілім краю, і ховати ніжно в пазусі шинелі свій запал нестримний і любов свою. Старовинне місто знов цвіте багрово, червінню палає гнів наш і любов. Листопад, мов спомин про весну чудову, яка прийде знову, буде наша знов.
Page load link
Go to Top