Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Утім, тепер мова не про неї. Хочу запропонувати читачам баладу, присвячену героям Холодноярської республіки, що була надрукована в радянському, більшовицькому Києві у видавництві „Рух”... 1933-го року. Більше того, совєтське видавництво спорядило книгу поезій, до якої було включено баладу, з присвятою до 15-х роковин Жовтневої революції. Неймовірно, але факт. У рік, коли рештки колишніх холодноярівців, згадавши їм їхнє самостійницьке ми нуле, запроторювали в табори, виходить книга з твором, що оспівує подвиги ватажків Холодного Яру, ватажків самостійницької України. Йдеться про баладу Леоніда Чернова-Малошийченка (1899-1933) ’’Повстанці”, яка була вміщена у книзі його вибраних поезій „На розі бур”. Звертаючись до теми громадянської війни, Леонід Чернов несподівано для часу поетизує ново- часну козацьку українську вольницю, подає її в романтичному ключі. Двох селянських отаманів, реальних героїв Холодного Яру, запеклих ворогів більшовицької влади Чучупаку та Хмару він опо етизовує мовою балади. Наголошу, що йдеться справ ді про легендарних отаманів повстанської армії, імена яких роками не сходили зі сторінок української більшовицької періодики. Герой перших частин твору найімовірніше Семен Чучупака, отаман холодноярського села Мель ники. Пишу так лише тому, що у старого Чучупаки- батька за волю України в повстанцях Холодного Яру ходили шестеро синів. Проте до 1921 року, про котрий пише Л. Чернов, трьох хлопців уже було забито. У тому числі й головного отамана Холодного Яру Василя та начальника штабу Петра Чучупаку. Семен же Чучупака воював за волю Вітчизни до самого знищення холодноярського коша. Поряд із ним билися його молодші брати Олексій та Іван. Тим часом брати ще при житті слави не ділили, й подвиги головного отамана Василя й звитяга мельниківського Семена - то все було їхнє, Чучупаків. Після падіння повстанської республіки Семен Чучупака подався в глибину Черкащини, був священиком української ав токефальної церкви. Заарештований у справі СВУ й розстріляний 1930 року (останнє потребує уточнення). А у четвертій частині „Повстанців” Л. Чернов згадує отамана Чорноліського кінного полку Пилипа Хмару. Він насправді ходив по всій Україні від Умані до Черкас і від Київщини до Херсонщини, та був грозою залізниць. Ю. Горліс-Горський називає його „царем горшечного царства та Чорного лісу”. Називає так тому, що Пилип був родом із „горшечної” Замінив би бубон я, та ніким, Не жалій чоботів та халяв! Стережися, генерал Денікін, Батько Чучупака загуляв... В чорнім небі - тихії заграви, В лісі - тьма, музика, куцаки... Тільки плями вогняні, криваві На ногах та вусах козаків. - І життя, і смерть - як на долоні, Пір'єм в небо долю ту лиху!.. ...Топить батько в синім самогоні Нестерпучу, звірячу нудьгу. - Гей, тягни, голото, підпанків на палю! Хто там в лісі - люди чи сичі?.. Ой Наталю ти моя, Наталю, Ти чому розквітла уночі? Не крутись, мій гаю, чорний та високий. Біля ніг зелених - полум'я буя... Ой чому ж ти не зі мною, чорноока? Чом же ти і досі Не моя? 2 Білий місяць точить срібні ляси, І степи розкинулись без меж. Задзвонили дзвонами Черкаси І гудуть загравами пожеж. За Холодним Яром Снуть змарнілі далі. Мов вовків отара - Мій загін мовчить. ... Ой Наталю ти моя, Наталю, Ти чому розквітла уночі?.. Ти зажевріла, мов провесняний ранок. Зацвіла Холодним Яром навесні. Знав я безліч найвродливіших коханок, Та такої - я не бачив і вві сні. Не промовить вражий піп з амвона: - Буде жінкою йому вона навік... Я зелений. Чом же ти - червона, Або чом же я - Не більшовик? Що бринить: Нудьга - чи пах конвалій? Тільки ж серцю не накажеш: замовчи. Ой Наталю ти моя, Наталю, Ти чому Розквітла уночі? Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
