Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
У середині листопада 1878 р. Франко спо віщав Драгоманова, що одержав від Олени Пчіл- ки статтю про чиновників (цю статтю пізніше забрала поліція під час обшуку), а з його листа від 2 січня 1879 р. дізнаємося, що він мав мож ливість познайомитися з Оленою Пчілкою та її чоловіком Петром Косачем особисто. У 1880-х роках, працюючи в редакціях “Світу”, “Зорі”, Франко листується з Оленою Пчілкою. Він цінує її як письменницю й запрошує до співпраці. В такий спосіб між ними зав’язалося жваве листу вання. Радилася Ольга Петрівна з Франком сто совно долі Михайла Драгоманова, який тяжко захворів і перебував у злиднях. Франко ж писав сестрі Драгоманова: “Віддавна вже привик я уважати в нім другого батька (першого я мало й затямив), духовного батька”. Радив, щоб він пе реїхав у Галичину. Одночасно йде мова в листах обох кореспондентів про літературні справи, про Пчілчині твори, які вона посилає до “Зорі”. А між рядками - несмілі, тихі натяки про “одну особу”. Тією особою була киянка Ольга Хору- жинська - наречена Франка. Він, нарешті, відва жується при “вродженій у неї неохоті до пере- писки (у неї - в Ольги Хоружинської. - Авт.) попросити Олену Пчілку сказати “щирий суд про сю особу, радий почути від Вас дещо біль ше”. “Погляньте Ви своїми жіночими очима і скажіть опісля так, як би своєму синові по щирости сказали”. Ольга Петрівна “поглянула”. Придивилася пильніше до молоденької Олі Хо ружинської, з якою раніше рідко зустрічалася, про яку раніше небагато знала. Щоправда, ро дина Косачів із родиною Ольги Хорунжинської була здружена. Чоловік її сестри Антоніни Єлисей Трегубов належав до київської “Грома ди”, як і Петро Косач. Трегубови не раз гостю вали в Колодяжному, особливо Єлисей Трегубов любив приїздити сюди на полювання. Олена Пчілка навіть присвятила йому вірша. Чоловік іншої сестри Олександри В. Ігнатович також був членом “Старої Громади”. Та все ж, що відповість Олена Пчілка Франкові, який згорає з цікавости, чекаючи від повіли? “Отже тепер, під час мого пробування в Київі, ми таки й добре пізналися з нею (з Ольгою Хоружинською. - Авт.) Отже, скажу Вам - це золото, не дівчина! Она просто оча рувала мене! Яка она мила, щира, добра, симпа тична і до того як она розвилась за сі роки, як Іван ФРАНКО З „Другого жмутку " (1895) Чому не смієшся ніколи? Чи в твойому серці зима, І горе зморозило душу, Що сміху у горлі нема? Чому не смієшся ніколи? Чи, може, лежить який гріх Великий на твоїм сумлінні І здавлює радісний сміх? Лежить якийсь смуток таємний На твоїм чудовім чолі, І усміх твій - наче під осінь Всміхається сонце у млі. * * * Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна, Не дивися в той бік, моя пташко! Се не та сирота, що без мами блука, Не голодний жебрак, моя зірко; Се розпука моя, невтишима тоска, Се любов моя плаче так гірко. пройнялась ідеєю українства! [...] Але ж тепер она навіть вродою здавалась мені кращою. Не розумію, як могла мені перше більш сподоба тись її сестра, панна Саня! Та “Олеся” ж далеко краща! Очерти лиця в Ольги далеко тонші, виразніші, вся постать зграбніша! А врода, - як собі хочете, - багацько значить! Отже, думаю я, що в панні Олесі знайдете Ви собі не лише хорошеньку милу, а ще до того й змисленну дружину - спільницю ваших думок, переконань і праці. А се тепер велика річ... Ви говорили колись о шлюбі як о причалі, де можна гоїти рани душі,здобуті на ідейнім бойовищі”. Так пог лянула своїми жіночими очима сестра того, котрий був другим батьком Франкові, на його наречену і по щирости (як своєму синові) напи сала характеристику Ольги, яка мала ту слабість, що не конче любила писати листи, навіть наре ченому, вважаючи, що з кореспонденції немож ливо визначити характер людини. Мабуть, слово- похвала Косачевої на терезах вагань нареченого
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
