Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Небо України. Світлила І. Чабан. РОЗПОВІДАЄ НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР СЕРПЕНЬ Володимир НЕРОДЕНКО Нема нічого дивного в тому, що один із місяців українського календаря носить назву тепер майже забутого знаряддя праці. Серп ще донедавна був настільки ж необхідний для збирання врожаю, як, мабуть, і п’ять тисяч років тому для носіїв трипільської культури, що жили на берегах Дніпра, Росі, Дністра. Серпневі - місяцю - понад п’ять тисяч років. Стільки ж часу в свідомості нашого наро ду окреслено виступає певна пора з розповіді часу від жнив, від сіяння до сіяння, чи від одного збирання березового соку до другого. Так, можливо, і було. Та все ж серпень починається від жнив, бо пора дозрівання хліба не кожного літа припадає на один і той же час. Бувало й таке, що серпень приходив на землю вже прикрашений золотавими копами нового врожаю. А інколи липневі грози затягувались, що люди навіть і не помічали приходу місяця жнив. Страшні грозові ночі кінця липня й початку серпня, що в народі звуться горобиними (бо від сильної блискавки та грому навіть горобці засну ти не можуть), були одним із джерел творення того фантастичного персоніфікованого мережи ва народних уявлень про навколишній світ, продовження хитросплетінь життя й боротьби найрізноманітніших сил природи. Та й справді, що сталося дивної купалової ночі з Ладою чи Мареною? Якщо вони не поки нули землі, то чому ж сонце повернуло на осінь? Чому носиться над землею грізний Перун із громами та блискавками? Щось трагічне сталося в житті величного воїна, що гіркі сльози ллє навіть Погода. Так і знай, якщо першого серпня засльо- зиться, то вся осінь буде дощовою, а то ще й горіхи вимокнуть... Чуєте, горіх! Це той загадко вий кущ, що інколи зацвітає золотою квіткою купалової ночі. На початку серпня Перун покидає землю і відправляється на луги славного Даж- Бога. Баби - народ хитрий і достеменно все- знаючий - не пропустять цей день. Спитайте бабу Ониську, чому в неї вродила така густа та біла капуста. Баба відповість вам, що то тільки від горщика, яким вона накрила капусту на Іллю... Так, так, на Іллю, бо баба вже не знає про Перуна. Чому хмари перестали слухатися вітрів? Поки був Перун на землі, був і певний лад у всьому. Полишив Перун землю... Вітер віє в один бік, а хмари пливуть в інший. Диво-дивина! А хіба полізеш тепер у воду, коли туди повернулись за Перуном Мавки, Нав’ї, Водяники, Криниці? Та й тепер баба Ониська після Іллі не полізе у воду. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top