Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПЕРЕСТУПИЛИ МЕЖУ ВІЧНОСТИ ЗАПИС НА ДОВГУ ПАМ’ЯТЬ ПРО ДАРІЮ ГОРОДИСЬКУ „Шляхетна жінка” - такими словами в листі-співчутті родині охарактеризував Дарію Городись- ку Владика Роберт Москаль. Знав її особисто, працювала в Єпархії Української Католицької Церкви. Знав - так боляче пишуться ці слова. Бо ще недавно, читаючи роздуми Сергія Білоконя про українську еліту, говорили ми з нею про велику трагедію українського народу, пов’язану з тим, що, власне, в усі часи ворожими режимами нищилася українська шляхта, про важливість збереження її і плекан ня. І ось, сьогодні, пишу повідомлення, що, власне, ще одна, на рідкість шляхетна особа відійшла від нас у інші світи... Відійшла стра- даючи, терплячи болі, але залишаючися на диво міцною і світлою духом, на диво витриманою і інтелігентною. Господь щедро нагородив Дарію великим талантом, світлим розумом, здатністю аналізу вати і вдосконалюватися духовно. Нагородив чудовими батьками (народилася у 1939 році у Сокалі в родині св. пам’яті Марії і Миколи Пастернаків), які плекали свою одиначку з великою любов’ю і посвятою... Нагородив прек расним подружжям - у Німеччині познайоми лася з молодим українцем, військовим американ ської армії, а згодом відомим і талановитим архітектором Зоряном Городиським - автором багатьох, утілених у життя архітектурних проектів (церква Івана Христителя в Клівленді, церкви в Норт Порті і Пітсбургу, проект церкви на батьківщині Шевченка в Кирилівці, архітек турні вирішення численних приватних садиб, у тому числі будинку д-ра Боднара). „Це було винятково гармонійне подружжя”, - розповідає про родичів найстарший син Андрій Горо- диський. Багато подорожували, багато читали... Жертовно і щедро віддавали час громадській роботі. Особливо Дарія, яка стала першою голо вою 12-го Відділу СУА ім. Олени Пчілки, Окру ги Огайо. Була головою Конвенційного Комі тету, багато разів очолювала різні комітети і проекти. Завжди робила все старанно і докладала максимум зусиль до будь- якої праці: прикрашування виставоч ної залі, написання доповіді про Миколу Лисенка на 35-ліття Відділу, написання статтей про Лесю Українку, про Аку Перейму... Надзвичайно осві чена, постійно працювала над вдоско наленням мови, доклала зусиль до ре дакції статуту СУА. Докладно аналізу вала і була готова дискутувати про творчість Юрія Андруховича і Галини Пагутяк, про літературну спадщину Миколи Вінграновського і наукову працю Антоненка-Давидовича. Не маючи багато здоров’я, могла їхати декілька годин, щоби оглянути виставку Родена чи колекцію рушників Данила Дмитрікіна, не про пустити вистави Романа Віктюка чи фільму Юрія Ільєнка, просто поспілкуватися з друзями, з гістьми з України. Завжди з радістю приходила на зустрічі у „Світлиці” з Миколою Горбалем, Валентином Морозом, Андрієм Юрашем, Бори сом і Орисею Антоновичами. Була активною в русі допомоги дисидентам і з багатьма позна йомилася особисто (Михайло Осадчий, Ігор Калинець, Михайло Горинь). Відвідуючи Укра їну, старалася познайомитися з цікавими людь ми, зрозуміти процеси, які там відбувалися. Завжди готувалася до зустрічей - чи това риських, чи приватних, на які приносила з собою журнали і книжки. - А цю статтю, прошу, прочитати перед усім, - просила. Прожила недовго, багато хворіла, пере несла ряд складних операцій, поховала батьків, сина, чоловіка. Але як багато встигла зробити, бо ж працювала ще в школах українознавства, була дбайливою матір’ю і знаходила час, щоб допомогти, підбадьорити. Похоронні відправи відбулися в церкві св. Андрія, а сам похорон в каплиці Жінок-Миро- носиць, що з такою любов’ю спроектував Зорян Г ородиський. Кажуть, у Великодні дні Господь забирає до себе особливих людей. Священики Ігор Касіян і Тома Саюк співали за її душею “Хрис тос Воскрес”, говорили слова потіхи синам: Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top