Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЧИЯ МОВА НАЙБАГАТША? Було це давно - ще за старої Австрії. В купе поспішного поїзду Львів-Відень їхали чоти ри пасажири: англієць, німець, італієць і наш українець. Говорили про різне і нарешті почали - про мови: чия мова краща, багатша, котрій належить світове майбутнє. Самозрозуміло - кожний вих валяв свою мову! Англієць заявив, що Англія - це країна завойовників і великих мандрівників, які славу її мови рознесли по всьому світі. Англійська мова - це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньюто на, Дарвіна та інших великих письменників і науковців. Очевидно, англійська мова - це світо ва мова! Гордовитий німець відразу заперечив, бо ж німецька мова - це мова двох імперій, Велико- німеччини та Австрії. Це мова філософії, техні ки, армії, медицини, мова славних Шіллера, Канта, Ґете, Гайне. І тому тільки німецькій мові належить світове майбутнє. А італієць, усміхаючись, сказав: “Ви обоє не маєте рації. Моя мова - мова соняшної Італії - це мова музики, мова кохання, а про кохання мріє кожен... Італійською мовою написані сла ветні твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібретта знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні та інших великих італійців. Ні, тільки італійська мова може бути провідною мовою у світі!.. А наш українець - по довгій мовчанці - сказав: “Я міг би, панове, як і ви, хвалитись, що моя рідна мова - це мова незрівняного сатирика Котляревського, безсмертного генія Тараса Шев ченка, неперевершеного в світі лірика Лесі Українки, великого титана Франка. Я міг би назвати багато славних імен свого народу, але не в тому суть! Ви ж нічого не сказали про саме багатство і можливості ваших мов. А це най- важніше! От, скажімо, чи могли б ви у своїх мовах написати невелике оповідання, в якому всі слова починалися б із однієї й тієї ж букви?! - О, ні! Це неможливо, - заявили всі. - Ось, вашими мовами це неможливо, а нашою - зовсім просто! Назвіть якусь букву - звернувся він до німця. - Хай буде “П”, - сказав той. - Добре. Оповідання буде називатися “Перший поцілунок”. Перший поцілунок Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку прийшло по пошті приємне повідомлення: приїздіть, Павле Петро вичу, - писав поважний правитель Підгородець- кого повіту Полікарп Пантелеймонович Паске- вич, - погостюєте, повеселитесь! Павло Петрович поспішив, прибувши пер ший поїздом. Підгородецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета... Потім під’їхали поважні персони - приятелі Паске вичів... Посадили Павла Петровича поряд пан ночки - премилої Поліни Полікарпівни. Погово рили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав підібрані пречудові поезії. Поліна Полікарпівна програла прекрасні полонези, пре людії. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора - попросили пообідати. Поставили повні підноси пляшок. “Порт вейн”, “Плиска”, “Пшенична”, підігрітий пунш, “Пільзнерське пиво”. Принесли печені поросята, приправлені перцем півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під пече- ричною підливою, пироги, присмажені пляцки... Потім прислуга подала пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцеля нові полумиски полуниць, порічок... Почувши приємну повноту, Павло Петро вич подумав про панночку. Поліна Полікарпівна попросила прогулятись по Підгородецькому парку, полюбуватись природою, послухати пта шині переспіви. Пропозиція повністю підійшла підхмеленому поетові. Походили, погуляли... Порослий папороттю предавній парк подарував парі приємну прохолоду... Повітря п’янило при надними пахощами... Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном... Посиділи, помрі яли, позітхали, пошептали, пригорнулися. Про звучав перший поцілунок... - Прощай, парубоче привілля! Прийдеться поету приймакувати! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top