Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
нутися до праці, коли мої діти були зовсім малі. Трохи пильнувати дітей допомагав Борисів бать ко, який жив з нами до смерти у віці 83 років. Моєму чоловікові довго з працею не щастило, і доводилося в ті часи відносно багато бути без праці чи підробляти принагідно. Стало ясно, що хтось із нас повинен піти вчитися. Вирішили, що Борис. Бо ж, по-перше, я вже хоч якусь працю маю. Вірили, що Борис після закінчення науки знайде працю хоч більш-менш за своїм покли канням (тоді в Канаді була потреба на бібліо текарів, а Борис же любив книжки і знав пись менників). Бориса прийняли в Оттавський універ ситет. Ми тоді жили на дві квартири, як кажуть (звичайно, для цього ще повинні були позичити гроші в українській кредитовій спілці). Але, вия вилося, що рішення було зроблено правильно. Борис закінчив студії, і йому тоді пощастило з працею. Я закінчила свій бібліотечний вечірній курс в інституті, а вдень працювала на різних пра цях - на складі продуктів, що постачав їх до крамниць, в крамницях дитячого одягу, аптеці, в бюро перекладів тощо. А потім - найдовше - в бібліотеці Торонтського університету. Улюблені Ваші письменники? Починаючи від Тараса Шевченка, Лесі Українки, Коцюбинського... З сучасних - Ліна Костенко, Микола Вінграновський, раніший Іван Драч, але й багато інших, яких я люблю. У яких країнах світу Вам доводилось бу вати й жити? Жила в Україні, Австрії (півроку й у Відні, переважно в підземеллі, бо тоді американці бом бардували місто), Німеччині, Канаді (56 років). Була в Польщі, Словаччині, Америці (багато ра зів, у різних її частинах, в Нью-Йорку, Вашинг тоні, Філядельфії й ін. містах), Ямайці (коли ще жив Борис, ми були там з дітьми), Домінікан ській Республіці, Мехіко (тричі - там багато історичних пам’яток, зокрема, індіянської куль тури), Кубі. До речі, подорож до тих країн на островах звідси тоді була не дорога на наші гроші й безпечна. І насамкінець, пані Світлано, що б Вам хотілося побажати наймолодшому поколін ню нинішніх українців? Мені не хотілося б будь-кого повчати, навіть і дітей. Але радитиму їм те, що радила своїм дітям: виростати патріотами своєї рідної країни України, тоді вони будуть для неї скарбом, а Україна має бути скарбом для них, працювати для України, хоч би де вони жили на земній кулі. Тоді буде справжня слава Україні та українцям. Дякую, пані Світлано, за розмову й за поезію, яка, сподіваюсь, продовжить знайом ство з Вами “на рівні серця”. Розмовляла Галина Кирпа. Ганна ЧУБАЧ ЖУРАВКА Моя хата в подільському житі, Просто неба, на чорній землі. Маю тільки думки необжиті Та ще крила - небесно-земні. Подіймаюся в небо щоранку І в жита опускаюся знов. Моя хата не має ґанку, Зате має тепло і любов. Моя хата не має стелі - Залітають вітри і дощі. В ній сум і години веселі Розбентежують спокій душі... Зустрічаю піснями врочисто Косовицю врожайного літа. Я лечу не з великого міста, Я - журавка з подільського жита... Світлила Т. Д ’Авіньон.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
