Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
нутися до праці, коли мої діти були зовсім малі. Трохи пильнувати дітей допомагав Борисів бать ко, який жив з нами до смерти у віці 83 років. Моєму чоловікові довго з працею не щастило, і доводилося в ті часи відносно багато бути без праці чи підробляти принагідно. Стало ясно, що хтось із нас повинен піти вчитися. Вирішили, що Борис. Бо ж, по-перше, я вже хоч якусь працю маю. Вірили, що Борис після закінчення науки знайде працю хоч більш-менш за своїм покли канням (тоді в Канаді була потреба на бібліо текарів, а Борис же любив книжки і знав пись менників). Бориса прийняли в Оттавський універ ситет. Ми тоді жили на дві квартири, як кажуть (звичайно, для цього ще повинні були позичити гроші в українській кредитовій спілці). Але, вия вилося, що рішення було зроблено правильно. Борис закінчив студії, і йому тоді пощастило з працею. Я закінчила свій бібліотечний вечірній курс в інституті, а вдень працювала на різних пра цях - на складі продуктів, що постачав їх до крамниць, в крамницях дитячого одягу, аптеці, в бюро перекладів тощо. А потім - найдовше - в бібліотеці Торонтського університету. Улюблені Ваші письменники? Починаючи від Тараса Шевченка, Лесі Українки, Коцюбинського... З сучасних - Ліна Костенко, Микола Вінграновський, раніший Іван Драч, але й багато інших, яких я люблю. У яких країнах світу Вам доводилось бу вати й жити? Жила в Україні, Австрії (півроку й у Відні, переважно в підземеллі, бо тоді американці бом бардували місто), Німеччині, Канаді (56 років). Була в Польщі, Словаччині, Америці (багато ра зів, у різних її частинах, в Нью-Йорку, Вашинг тоні, Філядельфії й ін. містах), Ямайці (коли ще жив Борис, ми були там з дітьми), Домінікан ській Республіці, Мехіко (тричі - там багато історичних пам’яток, зокрема, індіянської куль тури), Кубі. До речі, подорож до тих країн на островах звідси тоді була не дорога на наші гроші й безпечна. І насамкінець, пані Світлано, що б Вам хотілося побажати наймолодшому поколін ню нинішніх українців? Мені не хотілося б будь-кого повчати, навіть і дітей. Але радитиму їм те, що радила своїм дітям: виростати патріотами своєї рідної країни України, тоді вони будуть для неї скарбом, а Україна має бути скарбом для них, працювати для України, хоч би де вони жили на земній кулі. Тоді буде справжня слава Україні та українцям. Дякую, пані Світлано, за розмову й за поезію, яка, сподіваюсь, продовжить знайом ство з Вами “на рівні серця”. Розмовляла Галина Кирпа. Ганна ЧУБАЧ ЖУРАВКА Моя хата в подільському житі, Просто неба, на чорній землі. Маю тільки думки необжиті Та ще крила - небесно-земні. Подіймаюся в небо щоранку І в жита опускаюся знов. Моя хата не має ґанку, Зате має тепло і любов. Моя хата не має стелі - Залітають вітри і дощі. В ній сум і години веселі Розбентежують спокій душі... Зустрічаю піснями врочисто Косовицю врожайного літа. Я лечу не з великого міста, Я - журавка з подільського жита... Світлила Т. Д ’Авіньон.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
