Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Євгенія ЛЕЩУК В НОВОРІЧНУ НІЧ Куди відходиш ти від мене, Роче, Чи в ніч, чи в день, чи в те зоряне небо? Мов з рідним розставатися не хочу - Я так привикла за цей час до тебе. У мене ще лишилось стільки справ, Я маю ще багато так зробити: Знайти «Росинку» серед буйних трав, Залікувати серденько розбите. Розвіяти, мов хмари, самоту, Поцілувати білий квіт калини, Зігріти своїм серцем сироту, Полікувати ще одну людину. Чого ж ти відступаєшся тайком До вічності, як до грізної ночі? Не хочу я лишитись боржником В тебе, суворий, але добрий, Роче! Мені ж ти стільки всього дарував, Стільки тепла принесли твої руки, До праці на сопілці пригравав, Хоч в музиці бриніли щастя й муки. Ти гартував мене на ста своїх вогнях, Вітрами гнув, немов билинку в полі, Та освятив надію в моїх днях, Тому я вдячна і Тобі, і Долі. Ти крила дав, як тільки-но прийшов, Та не уміла ними я летіти. І за тобою мчалась стрімголов, Тому й не встигла за усе сплатити. Не встигла я сплатити солов’ям, Не встигла усміхнутися лілеї, Не встигла поклонитися гаям, Що мене вчили музики своєї. Та все понесли вдалеч журавлі, Одні, немов якісь шалені коні, Тобі я дякую за зморшку на чолі, І срібло те, що ти сипнув на скроні. За ту любов, що наче мак цвіла, За ту розлуку, що гірка, як трунок... За все я вдячна, Роче, бо жила! А це мені найбільший подарунок! Євгенія Лещук * * * А як почне в моїм житті смеркати І за межу останню відійду, - Я все-таки, щоб людям помагати, Цілющою травинкою зійду... Євген СВЕРСТЮК її ЛЮБЛЯТЬ І ПОДИВЛЯЮТЬ Хто така Євгенія Лещук? Сказати поетка, авторка численних поетичних збірок - того мало. Доповнити, що лікарка, кандидат медич них наук - це, по суті, мало додає. Навіть підкреслення того, що численні пісні, до яких вона складала слова і музику, не вимальовує образу. Таких обдарованих людей нині немало. Мабуть, найповніше відчувають феномен Євгенії Лещук діти і молодь. Відчувають з за тамованим подихом і зачарованим поглядом, коли вона виступає, як живий свідок героїчної леґенди повсталої Волині. Це щось схоже на “Забуті слова” Лесі Українки. В усій її істоті аж світиться легенда краю, побаченого великими голубими очима дівчинки-підлітка. Дивно, як увесь цей світ уцілів у серці під кригою чоти
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
