Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Тисячі простих кореспондентів, які писали до Сенатора Клінтона, вдячні їй за відверті спогади про роки проживання у Білому Домі та про її молодість. Гіларі Родгам Клінтон - це уособлення вимріяної американської “сусідської дівчини”. Це позитивний тип звичайної дівчини, без якихсь надзвичайних здібностей чи контак тів, яка осягнула більше, ніж мріяла. Ці спомини нагадують про те, як повоєнне покоління радикально змінило США, так, що ми й забули про зміни, а приймаємо їхні результати як нор мальне явище. Насамперед це суспільна мобільність. Клінтон і його дружина походили з робітничих родин, діти яких зазвичай не вступали до вищих шкіл, а до так званих престижних коледжів східного побережжя і поготів. А після коротко тривалої хвилі фемінізму 1920 років більшість жінок - навіть з вищою освітою - присвячували себе цілковито сімейному життю. Гіларі Клінтон зуміла інтегрувати свої політичні амбіції, не ховаючись за позірні плечі чоловіка, як це часто роблять дружини можновладців. Вона на дер жавному рівні твердила, що т. зв. жіночі права чи проблеми - це тільки занедбані людські права, і робила це без зайвого радикалізму. Перших двадцять років життя Гіларі по дібні до життя українських емігрантів повоєнної хвилі. Відомо, Гіларі була американкою у своїй країні серед своєї рідні. Вона не пережила війни, бомбардувань, голоду та поневіряння з його таборами, “скрінінґами”, тривогами за завтраш ній день. Але вона ходила до шкіл, розташова них поблизу дому, не думала про надто високу освіту і була активною в молодіжному республі канському русі (таки підтримувала Голдвотера) та у церковній громаді. Могла б бути пластун- кою. Ширші можливосте її відкрив молодіжний рух з релігійним забарвленням та суспільно прогресивними програмами. Різниця між нашим життям і Гіларі полягала у тому, що ми зай малися і в Пласті, і в інших еміграційних орга нізаціях теоретичними проблемами, а їхній молодіжний рух намагався практично допома гати бідним. Ані їм, ані нам, у кінцевому результаті, не вдалося досягнути своєї гран діозної мети. Участь у молодіжному русі призвичаїла Гіларі до громадської активносте, політичного життя та переконання, що спільними силами можна таки досягти змін на краще. Хоч ті зміни можуть видатися тільки малими кроками, але в правильному напрямі. Від учителя вона довіда лася про східні університети, і їй довелось попрацювати над тим, щоб сім’я дозволила їй поїхати на схід. Записалась до одного з інте лектуально вимагаючих дівочих коледжів. Су ботами - на вечірки, там привозили хлопців із університетів, що зазвичай у той час були лише чоловічими. У коледжі світ Гіларі значно розширився, її політичні погляди змінилися, вона поринула в університетське життя, разом з тим брала актив ну участь у русі опору проти війни у В’єтнамі. Тут починається розгалуження з нашими еміг рантами. Наші зацікавлення зосереджувалися на Східній Европі, на Україні. Мало хто з нас активізувався в політичних партіях і майже ніхто не відігравав провідної ролі ані в антивоєнному, ані в новому феміністичному рухах. До деякої міри, більшість з нас таки далі жили Україною і вважали, що Америка якось собі дасть раду. Нам треба було тільки вчитися, щоб зрозуміти наш світ і віддати свою лепту для загального добра. Наше покоління вірило у силу переконань і добру волю, воно хотіло, щоб його почули. Ви пускна кляса Гіларі виборола право виголосити одну з головних промов на градуаційному святі. Гіларі виголосила надзвичайно палку та гостру промову проти зовнішньої політики США, проти подвійних стандартів у суспільній та еконо мічній сферах - одно слово - сказала, що наболіло. “Батьки народу” були шоковані, але не всі. Багатьом подобався її запал та ідейність.У стилі “коня кують, а жаба ногу підставляє” я пережила щось подібне кілька років раніше. Мала статейка проти порожньої помпезносте українських еміграційних заходів, яку я напи сала нашвидкоруч для нашого пластового журнальчика, облетіла цілий український світ і також показала мені, що ми не одинокі. Най більш критичним і вирішальним періодом у житті Гіларі були її правничі студії в Ейл університеті і остаточна зустріч з Біллом. Перші кроки молодої пари були доволі непростими, жили вони у дешевих помешканнях, намагалися знайти роботу і наладнати родинне життя, щоб обоє могли займатися професійною працею. Все ж таки Гіларі зрозуміла політичні амбіції Білла і пішла за ним до Арканзасу. Там силкувалася працювати професійно і політично. Подружжя виявилося сильним, здатним навіть пережити вибрики Білла. Гіларі і Білл не покидають ані науки, ані товариського життя. їм відповідає вир
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
