Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Її фотографію побачив цілком неспо дівано для себе у музеї „Лавка Чехова”, що в російському Таганрозі. В одному із залів, що відтворював дитячу кімнату в домі- лавці батька Антона Чехова, мою увагу привернула світлина привабливої дівчини. Підпис під нею змусив мене подивуватися - Надія Сигида. Як згодом вияснилося, це була та сама Надія, котру я знав через її романтичне і драматичне знайомство з українським поетом Павлом Грабовським. З’ясувалося, що юна Надія мешкала поряд з будинком Чехових і приятелювала з мо лодшою сестрою майбутнього письменни ка. Мені ж було приємно вперше побачити світлину Надії, яка залишила глибокий слід у житті Павла Грабовського, про долю якої писала свого часу демократична преса Європи, у тому числі й Іван Франко. Рис. Зоряни Сохацької. „Мов ангел, сяла предо мною... ” Вдивляючись у фото молодої красуні, подивлявся вкотре несподіваному переплетінню людських доль, а в пам’яті зринула історія її короткого життя, світлим ескізом в якому була зустріч з Павлом Грабовським. Там, перед світ линою, пригадувалася характеристика Надії зі слів Павла Грабовського, яку тепер наведу дослівно: „З природи та темпераменту Надя була повним втіленням життя й молодості - завжди різва, весела, жвава. М’який погляд її глибоких очиць, ласкаве та щире серце, дзвінкий заразли вий сміх свідчили за безпосередність натури. Душа світилася в кожнім словечку, в кожнісінь кій ухмилочці; зовнішність щоразу видавала її; все її духовне життя ніби було списане на виду. Моторна енергійна, вона вкладувала все серце в те діло, яке робила”. Не сумніваюся, що вам уявилася типова інтеліґентка-народниця вся в центрі уваги друзів-бунтарів, вся в роботі, в кипінні енергії діяння? Мене свого часу теж вразила ця характеристика, але крізь призму знання того, що такою Павло Грабовський по бачив вчительку із Таганрога Надію Сигиду в пересильній тюрмі Бутирках (Москва), а згодом знав такою на довгому етапі до Сибіру, де Надію чекало 8 років каторжних робіт. Навіть не вра зила, а шокувала. Павло Грабовський з Надією Сигидою з Бутирок пройшов довгий шлях Си бірським трактом. На тому шляху вони здружи лися, а поет щиро покохав молоду жінку. „Сибір несходимий” розлучив їх. Павла Грабовського заслали до Іркутської губернії, а Надію чекала Карійська жіноча каторжна тюрма. Далі було листування двох молодих людей, яке перервала смерть Надії, що стала відома цілій Європі, як Карійська трагедія. 7 травня 1888 року етап в кількості 50 в’язнів вирушив з Москви до Сибіру. Павлу Гра- бовському тоді ще не виповнилося двадцяти чотирьох літ, а Надії було не повних двадцять п’ять. В українського поета позаду було виклю чення з семінарії та заслання в село під гласний нагляд поліції на три роки, черговий арешт, тюрма, а попереду перспектива багаторічної ка торги. Власне, в Україну він більше не повер неться. Надія, народилася в грецькій міщанській родині міста Таганрога, з відзнакою закінчила гімназію та отримала посаду вчительки. За участь в „Народній волі” вона отримала 12 років, а її чоловік українець Яким Сигида був засу “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2005 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
