Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Її фотографію побачив цілком неспо дівано для себе у музеї „Лавка Чехова”, що в російському Таганрозі. В одному із залів, що відтворював дитячу кімнату в домі- лавці батька Антона Чехова, мою увагу привернула світлина привабливої дівчини. Підпис під нею змусив мене подивуватися - Надія Сигида. Як згодом вияснилося, це була та сама Надія, котру я знав через її романтичне і драматичне знайомство з українським поетом Павлом Грабовським. З’ясувалося, що юна Надія мешкала поряд з будинком Чехових і приятелювала з мо лодшою сестрою майбутнього письменни ка. Мені ж було приємно вперше побачити світлину Надії, яка залишила глибокий слід у житті Павла Грабовського, про долю якої писала свого часу демократична преса Європи, у тому числі й Іван Франко. Рис. Зоряни Сохацької. „Мов ангел, сяла предо мною... ” Вдивляючись у фото молодої красуні, подивлявся вкотре несподіваному переплетінню людських доль, а в пам’яті зринула історія її короткого життя, світлим ескізом в якому була зустріч з Павлом Грабовським. Там, перед світ линою, пригадувалася характеристика Надії зі слів Павла Грабовського, яку тепер наведу дослівно: „З природи та темпераменту Надя була повним втіленням життя й молодості - завжди різва, весела, жвава. М’який погляд її глибоких очиць, ласкаве та щире серце, дзвінкий заразли вий сміх свідчили за безпосередність натури. Душа світилася в кожнім словечку, в кожнісінь кій ухмилочці; зовнішність щоразу видавала її; все її духовне життя ніби було списане на виду. Моторна енергійна, вона вкладувала все серце в те діло, яке робила”. Не сумніваюся, що вам уявилася типова інтеліґентка-народниця вся в центрі уваги друзів-бунтарів, вся в роботі, в кипінні енергії діяння? Мене свого часу теж вразила ця характеристика, але крізь призму знання того, що такою Павло Грабовський по бачив вчительку із Таганрога Надію Сигиду в пересильній тюрмі Бутирках (Москва), а згодом знав такою на довгому етапі до Сибіру, де Надію чекало 8 років каторжних робіт. Навіть не вра зила, а шокувала. Павло Грабовський з Надією Сигидою з Бутирок пройшов довгий шлях Си бірським трактом. На тому шляху вони здружи лися, а поет щиро покохав молоду жінку. „Сибір несходимий” розлучив їх. Павла Грабовського заслали до Іркутської губернії, а Надію чекала Карійська жіноча каторжна тюрма. Далі було листування двох молодих людей, яке перервала смерть Надії, що стала відома цілій Європі, як Карійська трагедія. 7 травня 1888 року етап в кількості 50 в’язнів вирушив з Москви до Сибіру. Павлу Гра- бовському тоді ще не виповнилося двадцяти чотирьох літ, а Надії було не повних двадцять п’ять. В українського поета позаду було виклю чення з семінарії та заслання в село під гласний нагляд поліції на три роки, черговий арешт, тюрма, а попереду перспектива багаторічної ка торги. Власне, в Україну він більше не повер неться. Надія, народилася в грецькій міщанській родині міста Таганрога, з відзнакою закінчила гімназію та отримала посаду вчительки. За участь в „Народній волі” вона отримала 12 років, а її чоловік українець Яким Сигида був засу “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2005 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
