Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПЕРЕСТУПИЛИ МЕЖУ ВІЧНОСТИ ТЕТЯНА НАЗАРЕНКО ТЕОДОРА БРИТАН Теодора Британ з роду Гнатевих народи лася 21 січня 1920 р. в Дрогобичі. Там провела молоді роки, навчалася в „Рідній школі”, закін чила гімназію 1938 р. У часі воєнної хуртовини була примушена покинути рідні сторони і врешті опинилася в Інсбруку, де мала нагоду записатися в універси тет на фармацію. Згодом переїхала до Мінхену, там одружилася з Романом Британом. Перебувши табори для сингальців у Міт- тенвальді та Мінхені, 1953 р. родина приїхала до Америки та оселилася в Нью-Йорку. Дора, як ми її привикли називати, крім щоденної заробітко- вої праці приймала активну участь в громад ському житті. Була успішним членом збіркового комітету для будови церкви св. Юра та школи. 1965 р. записалася до 82-го Відділу СУА, була кілька років його головою, згодом обіймала різні референтури. Будучи виховною референт- кою Дора упродовж 8-ми років організовувала курси танків для молоді під керівництвом ба- лерини-педагога Роми Прийми-Богачевської. На пості референтки суспільної опіки займалася приготуванням і висиланням пакунків до Брази лії, згодом до України. Дослівно „останній гріш витягала” з каси Відділу, щоб якнайбільше тих пакунків післати. Подяки за них зі сльозами на очах читала на сходинах. Коли була стипендій- Тетяна Назаренко з роду Басистих народилася 1 січня 1921 р. на соняш- ному Поділлі в Україні, померла 8 липня 2005 р. Дитинство Тетяни не було дуже радісним, найстарша у родині, де було шестеро дітей, бать ка уряд підозрював у ан- тирадянській діяльности, через що він рідко бував вдома і швидко помер. Під час Другої світової війни Тетяна опи нилася у Німеччині, де після багатьох поневі рянь і недуг познайомилася з диригентом Капелі бандуристів, бандуристом-віртуозом Григорієм Назаренком, з яким зв’язала свою долю. 1952 р. Григорій і Тетяна Назаренки опи нилися в Дітройті, Міч., де проживали упродовж багатьох років. Маючи гарний голос (ліричний тенор), Григорій брав участь у концертах укра їнської громади в Дітройті та в інших містах Америки й Канади. Тетяна була зразковою вчителькою, пра цювала в школі при парафії св. Покрови, а потім при відділенні Української “Рідної школи”, брала активну участь у житті Союзу Українок Америки - була головою 81-го Відділу СУА, допомагала вести дитячий садочок Відділу. Під час похоронних відправ у Катедрі св. Покрови в Савтфілді було дуже багато її колиш ніх учнів, парафіян і друзів, які тепло згадували Тетяну. У смутку залишилися син Юрій Назаренко, дочка Марія Назаренко і дві онучки Соня і Дану ся. На Україні - дві сестри і брат. Висловлюємо щирі співчуття родині. Нехай наша улюблениця Тетяна спить спо кійним сном біля Григорія Назаренка і сниться їй її прекрасна Україна. Вічна їй пам’ять! Олена Лісківська, посестра. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2005 29
Page load link
Go to Top