Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПЕРЕСТУПИЛИ МЕЖУ ВІЧНОСТИ ТЕТЯНА НАЗАРЕНКО ТЕОДОРА БРИТАН Теодора Британ з роду Гнатевих народи лася 21 січня 1920 р. в Дрогобичі. Там провела молоді роки, навчалася в „Рідній школі”, закін чила гімназію 1938 р. У часі воєнної хуртовини була примушена покинути рідні сторони і врешті опинилася в Інсбруку, де мала нагоду записатися в універси тет на фармацію. Згодом переїхала до Мінхену, там одружилася з Романом Британом. Перебувши табори для сингальців у Міт- тенвальді та Мінхені, 1953 р. родина приїхала до Америки та оселилася в Нью-Йорку. Дора, як ми її привикли називати, крім щоденної заробітко- вої праці приймала активну участь в громад ському житті. Була успішним членом збіркового комітету для будови церкви св. Юра та школи. 1965 р. записалася до 82-го Відділу СУА, була кілька років його головою, згодом обіймала різні референтури. Будучи виховною референт- кою Дора упродовж 8-ми років організовувала курси танків для молоді під керівництвом ба- лерини-педагога Роми Прийми-Богачевської. На пості референтки суспільної опіки займалася приготуванням і висиланням пакунків до Брази лії, згодом до України. Дослівно „останній гріш витягала” з каси Відділу, щоб якнайбільше тих пакунків післати. Подяки за них зі сльозами на очах читала на сходинах. Коли була стипендій- Тетяна Назаренко з роду Басистих народилася 1 січня 1921 р. на соняш- ному Поділлі в Україні, померла 8 липня 2005 р. Дитинство Тетяни не було дуже радісним, найстарша у родині, де було шестеро дітей, бать ка уряд підозрював у ан- тирадянській діяльности, через що він рідко бував вдома і швидко помер. Під час Другої світової війни Тетяна опи нилася у Німеччині, де після багатьох поневі рянь і недуг познайомилася з диригентом Капелі бандуристів, бандуристом-віртуозом Григорієм Назаренком, з яким зв’язала свою долю. 1952 р. Григорій і Тетяна Назаренки опи нилися в Дітройті, Міч., де проживали упродовж багатьох років. Маючи гарний голос (ліричний тенор), Григорій брав участь у концертах укра їнської громади в Дітройті та в інших містах Америки й Канади. Тетяна була зразковою вчителькою, пра цювала в школі при парафії св. Покрови, а потім при відділенні Української “Рідної школи”, брала активну участь у житті Союзу Українок Америки - була головою 81-го Відділу СУА, допомагала вести дитячий садочок Відділу. Під час похоронних відправ у Катедрі св. Покрови в Савтфілді було дуже багато її колиш ніх учнів, парафіян і друзів, які тепло згадували Тетяну. У смутку залишилися син Юрій Назаренко, дочка Марія Назаренко і дві онучки Соня і Дану ся. На Україні - дві сестри і брат. Висловлюємо щирі співчуття родині. Нехай наша улюблениця Тетяна спить спо кійним сном біля Григорія Назаренка і сниться їй її прекрасна Україна. Вічна їй пам’ять! Олена Лісківська, посестра. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2005 29
Page load link
Go to Top