Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ваше слово, вашу щиру молитву ми сприймаємо як духовну й хвильову поміч Вітчизні. Ви пи сали: Україно! Волошки у хворому житі... Я за Тебе молюся цим болісним віршем. Україно моя! Ти найкраща у світі! А найкращим у світі живеться найгірше. Що ж до характеру, вдачі нашої, то добре підмітив Леонід Полтава, пишучи про Вашу поезію: “Туга й бажання мати й собі ‘крила зелені’ - це наше, українське бажання, з яким можемо і входимо в міжнародний світ, але - на власному коні”. Ганна ЧЕРІНЬ ЛОМИКАМІНЬ У к р а їн с ь к и м ж ін к а м -в’я з н я м п р и с в я ч у ю . Чорні хмари бурею страшать, З півночі загрожує зима - І здається часом, що нема Порятунку нам від цих проклять... Над Вітчизною гудуть вітри, Видирають зерно з колосків, Блискавкою спалюють бори, Суховієм знищують посів... Гострий дощ розстрілює траву - А вона кричить: -А я живу!!! Український сонцеликий квіт Вороги заслали на Сибір, Щоб його убив морозу гніт, Щоб загинув він в ярмі зневір. На край світа заховали вас, Сестри ясноокі молоді, В непривітний і чужий Явас, На поталу лаґерній орді... Ні, таких знущань, таких наруг Не вчинив би найлютіший звір! Голод, рабська праця, рій недуг- А навколо льодовий Сибір... І в такій біді кричить трава: - Я не вмерла! Я і тут жива!!! Так! Знайшлися мужні героїні, Що в лабетах муки і страждань Вірними лишились Україні І життя поставили на грань. Вільне слово із темниці лине І над цілим світом пломеніє. Чуємо, Стефаніє й Ірино Чуємо Вас, Ніно і Надіє! Мусимо боротись до останку, Як би це запекло не було, І крізь ніч діб’ємося до ранку, Щоб добром перебороти зло! Є у вас підмога й оборона І багато в світі друзів є! Вже залізна прорвана заслона, Цілий світ вам руку подає. Все міцніше тисне Ломикамінь, Молода, нескорена трава, На весь світ кричить: „А я жива!” І тягар, що нас давив віками, Силою своєю розрива. 1977 Ганна Черінь. Зелень моря. Поезії 1975-1980. Торонто, 1981 8 НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2005 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top