Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
запрошених від українських жіночих організацій СФУЖО та Національної Ради жінок України. Ще й ще раз піднімалися питання щодо української мови в Україні та в самому Києві, виховання дітей і молоді в українському дусі. Чомусь голосніше звучало негативне, але є й позитивні зрушення. Молодь повертається обличчям до України. Саме вона, українська молодь, винесла на своїх плечах головний тягар і врешті перемогла в Українській революції 2004 р. Молодь пішла в націоналістичний рух, вона починає говорити чистою українською мовою, як приклад Києво-Могилянська Академія, Ост розька Академія та деякі інші навчальні заклади. А які чудові українські літературно-мистецькі конкурси проходять щороку як в Києві так і по всій Україні, наприклад, „Мій рідний край”, „Моє слово про Шевченнка”, „Щоб далі йти дорогою одною” та інші. А скільки сучасних молодих героїв, після Олени Теліги, Олега Ольжича маємо, наприклад, Василь Стус, Ва лерій Марченко, Алла Горська й інші. І якими доречними були слова Василя Кука - останнього генерала УПА, який виступив з коментарем до презентованої книжки Марії Паньків: ”Віра Надія, Любов” й завершив такими словами, що запали в мою душу: „Важко дісталася нам наша незалежна держава Україна, та тепер нам треба боротися за українську Україну. Де б ми не були, скрізь маємо залишатися українцями. Якщо є українська нація, то є український націоналізм. А український націоналіст - це людина, яка ста вить інтереси держави вище за все... Зверніть увагу на найвидатніший український потенціял: усі особистості, які проявлялися в Україні, зразу ж винищувалися німцями, поляками, росіянами. Але герої в Україні не фабрикуються, а родяться й, на жаль не так часто... Тож маємо Україну, тепер треба формувати гідного українця...” СФУЖО на річній нараді представляли 47 делегаток з 17 організацій 12 країн світу: Авст ралії, Англії, Арґентіни, Бельгії, Естонії, Італії, Канади, Німеччини, Польщі, США, Франції, Швеції. Хочу признатися, перед зустріччю з цими жінками я мала якусь упередженність щодо того, що вони живуть в інших світах і чи залишилися до сьогодні справжніми українками; здавалося, що їхня зовнішність та мислення вже такі далекі від нашого реального життя в Укра їні. Я увійшла в їхнє оточення як землянка до прибульців, а вони зустріли мене як сестри й приятельки, доброзичливі, усміхнені, горді й терплячі, чарівні й сильні духом національної свідомости. Серед запрошених Україну пред ставляли: Союз українок України, Жіноча гро мада, Всеукраїнська ліга українських жінок, Клуб ділових жінок Стрийщини, Всеукраїнське жіноче товариство ім. Олени Теліги та багато інших. Чудові слова сказала голова СФУЖО Марія Шкамбара про український жіночий рух, їх варто пам’ятати кожній українці, де б вона не жила: „Соборна незалежна самостійна Україна - це мрія кожної українки. Тож будь горда, що ти українка, плекай українську мову, неси її в душі дітей, навчай дітей любити мову, звичаї, куль туру. І, мабуть, тільки організоване українське жіноцтво може тобі в цьому допомогти. Хай Бог допоможе нам у нашій праці!” Користуючись нагодою, я зустрічалася з головами всіх представлених українських жіно чих організацій в діяспорі. Кожна з них робить велику справу для розвитку саме українського жіночого руху; допомагають бідуючим україн цям в їхніх державах і в Україні; підтримують українок-заробітчанок в інших країнах, видають там українські журнали й газети, створюють українські музеї та школи, різними методами запобігають торгівлі жінками й дітьми, прово дять українські конкурси, виховують молодь в українському дусі тощо. Я побачила вкотре той український потенціял в кожній жінці-лідерці діяспори. Проблема „меншовартості”, яка при щеплена українцями в Україні має бути витрав лена або оперована. Українки й українці - ви маєте бути гордими своєї національної прина лежності, усвідомте свою „більшовартість”, свою національну вищість, будьте українцями в Україні, господарями в своїй державі. Хочу подякувати всім делегаткам, хто мав зі мною щиру бесіду, а найбільше голові СФУЖО Марії Шкамбарі за запрошення й надання можливості відчути сильне й горде плече українських жінок діяспори. Мені було дуже приємно спілкуватися з усіма делегатками, які співпрацюють з Інформаційним центром українських жіночих організацій України і діяспори (ІЦУЖО) в Україні та діяспорі. Будучи директоркою цієї організації хочу бути корис ною кожній з них. Закінчую свої вражіння девізом СФУЖО на 2006 р. „В єднанні наша сила, спішімо до мети!” Слава Україні! Надія Бугай 8 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2005 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
