Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПРО мудру ЖАБКУ Ольга ЛИТВИН Одного вечора я вийшла з дому, щоб укинути листа в скриньку. Скринька була досить далеко на іншій вулиці. Того дня був сильний дощ, і я вибрала годину ввечері, коли дощу майже не було. Але коли я наближалась до скриньки, то почав лити такий дощ, що я ледве встромила мокрі листи в отвір і вскочила до телефонної будки на розі вулиці, рятуючись від дощу. Три стіни телефонної будки були наполовину скляні. Коло будки був стовп із сильною електричною лампою для освітлення вулиці, і я могла крізь вікно спостерігати з будки, як падають великі краплі дощу, як стікає вода по краях асфальтованої дороги, як пробігають авта в один і другий бік, як виблискує краплями дощу смужка зеленої трави між хідниками і дорогою. Враз я помітила, що щось маленьке рухалося через хідник і зупинилося на зеленій смужці трави. Це була невелика сіра жабка. Вона зупинилася так близько до дороги, де пробігали авта, і так пильно дивилася на дорогу, що у мене виникла думка, чи не хоче вона перейти дорогу і дістатися до садка, що був на другому боці дороги. Мені часто доводилося бачити на австралійських дорогах роздушених кенгуру, гадюк. їх приваблює світло авт, і вони, як зачаровані, вибігають на дорогу, попадають під авта і гинуть. Я собі уявляла, що маленьку сіру жабку чекає така ж сама доля під колесами авт, якщо вона вийде на дорогу. Жабка сиділа й вичікувала, а може, відпочивала. Настав момент, коли ніякого авта на вулиці не було. Жабка швиденько поскакала на дорогу. Я з напруженням оглядала дорогу в один і другий бік. З обох боків наближалися авта. На одну мить авта заслонили від мене жабку, і мені шкода було побачити її мертвою. Але яке ж було моє здивування, коли пройшли авта і вулиця була знову пуста! Я побачила, що жабка сидить на білій лінії серед дороги, що по ній авто ніколи не має права їхати, і де зупиняються також люди, переходячи дорогу. Жабка посиділа ще кілька хвилин на білій лінії на середині вулиці. Вулиця була така широка, а кроки жабки були такі маленькі, і мені знову здавалося, що вона відпочивала. Знову пройшло кілька авт, а сіра жабка далі нерухомо сиділа на білій лінії. Коли вулиця знову спорожніла не було ніякого авта, жабка швиденько поскакала через другу половину вулиці і, неушкоджена, добралася до садка. Я довго дивувалася маленькій мудрій жабці і чомусь певна, що вона не вперше так переходила дорогу, де рухаються такі страшні великі авта. Український садочок. Видавництво „Смолоскип”, 1998 ‘Н А Ш Е Ж ИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2005 35
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
