Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПРО мудру ЖАБКУ Ольга ЛИТВИН Одного вечора я вийшла з дому, щоб укинути листа в скриньку. Скринька була досить далеко на іншій вулиці. Того дня був сильний дощ, і я вибрала годину ввечері, коли дощу майже не було. Але коли я наближалась до скриньки, то почав лити такий дощ, що я ледве встромила мокрі листи в отвір і вскочила до телефонної будки на розі вулиці, рятуючись від дощу. Три стіни телефонної будки були наполовину скляні. Коло будки був стовп із сильною електричною лампою для освітлення вулиці, і я могла крізь вікно спостерігати з будки, як падають великі краплі дощу, як стікає вода по краях асфальтованої дороги, як пробігають авта в один і другий бік, як виблискує краплями дощу смужка зеленої трави між хідниками і дорогою. Враз я помітила, що щось маленьке рухалося через хідник і зупинилося на зеленій смужці трави. Це була невелика сіра жабка. Вона зупинилася так близько до дороги, де пробігали авта, і так пильно дивилася на дорогу, що у мене виникла думка, чи не хоче вона перейти дорогу і дістатися до садка, що був на другому боці дороги. Мені часто доводилося бачити на австралійських дорогах роздушених кенгуру, гадюк. їх приваблює світло авт, і вони, як зачаровані, вибігають на дорогу, попадають під авта і гинуть. Я собі уявляла, що маленьку сіру жабку чекає така ж сама доля під колесами авт, якщо вона вийде на дорогу. Жабка сиділа й вичікувала, а може, відпочивала. Настав момент, коли ніякого авта на вулиці не було. Жабка швиденько поскакала на дорогу. Я з напруженням оглядала дорогу в один і другий бік. З обох боків наближалися авта. На одну мить авта заслонили від мене жабку, і мені шкода було побачити її мертвою. Але яке ж було моє здивування, коли пройшли авта і вулиця була знову пуста! Я побачила, що жабка сидить на білій лінії серед дороги, що по ній авто ніколи не має права їхати, і де зупиняються також люди, переходячи дорогу. Жабка посиділа ще кілька хвилин на білій лінії на середині вулиці. Вулиця була така широка, а кроки жабки були такі маленькі, і мені знову здавалося, що вона відпочивала. Знову пройшло кілька авт, а сіра жабка далі нерухомо сиділа на білій лінії. Коли вулиця знову спорожніла не було ніякого авта, жабка швиденько поскакала через другу половину вулиці і, неушкоджена, добралася до садка. Я довго дивувалася маленькій мудрій жабці і чомусь певна, що вона не вперше так переходила дорогу, де рухаються такі страшні великі авта. Український садочок. Видавництво „Смолоскип”, 1998 ‘Н А Ш Е Ж ИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2005 35
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
