Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПЕРЕСТУПИЛИ МЕЖУ ВІЧНОСТИ ОЛЬГА НЕСТОРОВИЧ З волі Божої 11 серпня 2004 р. відійшла у вічність на 94 році життя Ольга Несторович. Народилася Ольга 15 квітня 1910 р. у Кракові (у той час Австрія) у родині Апольонії і інж. Ореста Думів. Гімназію закінчила Ольга в Академічному домі СС. Василіянок у Львові. Там одружилася з магістром прав Денисом Нес- торовичем. Всевишній благословив їх трьома дочками і трьома синами. Життя Ольги не було легке. 1939 р. Дениса Несторовича заарештували більшовики, у той час Ольга працювала вчи телькою у робітничій школі. Під час німецької окупації родина пере їхала до Городка Ягелонського біля Львова, де Денис працював суддею і начальником суду. З наближенням фронту, родина була зму шена залишити рідні землі. Почалася скиталь- щина. Перейшовши Польщу і Словаччину, роди на опинилася в Німеччині у місті Лібек. Після війни переїхали до табору біженців ім. Миколи Лисенка в Гановері, щоб діти мали змогу про довжувати навчання. 1949 р. за допомогою Йосифа Крупки при їхали до Дітройту. Ольга записалася до 63-го Відділу СУА і з почуттям великої відповідаль носте сповняла свої обов’язки: відвідувала схо дини, приготовляла реферати, брала активну участь у різних заходах Відділу. Займалася вишиванням, керамікою, малювала. Ольга була лагідної вдачі та милосердного серця. Допомагала своїй родині, знайомим і незнайомим людям в Україні і Польщі. 1979 р помер її вірний друг життя, Ольга важко це пережила. Дуже любила свою Батьківщину і передала цю любов своїм дітям. Всім серцем любила своїх дітей, внуків і правнуків. 2004 р. перервалася ниточка її життя, вона почала мандрівку у вічність. Її життя було як її поезія: Моя хатинка — тісна, невелика, Довкола трава і листя. Темна, тісна, але власна Вбрана в осінні намиста. СТЕФАНІЯ ЖМУРКЕВИЧ 10 листопада 2004 р. відійшла у вічність членка 90-го Відділу СУА ім. О. Степанів з 1965 р. Стефанія Жмуркевич. Народилася Стефанія 7 грудня 1923 р. в Підгайцях, що на Тернопільщині, в Україні в ро дині правника Романа і Галини Слюзарів. Опісля родина мешкала в Бучачі на Тернопільщині. Стефанія закінчила гімназію в Німеччині. 1950 р. родина переїхала до Філядельфії, де Стефанія 1952 р. одружилася з Ярославом Жмуркевичем. Подружжя виховало дві дочки Марію і Терезу. Стефанія брала активну участь у житті громади, любила читати, особливо цікавилася українською літературою і історією. Була член кою церковного і загального хорів, членом пластприяту, більше сорока років працювала добровольцем бібліотеки і канцелярії Україн ського культурно-освітнього центру. Стефанія віддала багато часу і енергії для праці в жіночих організаціях. Була головою 90- го Відділу СУА, секретарем Окружної Управи СУА, скарбником СФУЖО. Стефанія Жмуркевич відзначалася спокій ною і лагідною вдачею. Кредом її життя було допомагати людям, вона щедро обдаровувала їх, дуже часто обмежуючи свої власні потреби. Була любячою матір’ю і ніжною бабусею. Вічная пам’ять, тобі Стефаніє! Членки 90-го Відділу СУЛ ім. О. Степанів. Стоять дерева сумні Ронять листки кольорові. Вітер встеляє килими м ’які Довкола хат і діброви. Лідія Блюй , дочка. “Н А Ш Е Ж ИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2005 25
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
