Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПЕРЕСТУПИЛИ МЕЖУ ВІЧНОСТИ ОЛЬГА НЕСТОРОВИЧ З волі Божої 11 серпня 2004 р. відійшла у вічність на 94 році життя Ольга Несторович. Народилася Ольга 15 квітня 1910 р. у Кракові (у той час Австрія) у родині Апольонії і інж. Ореста Думів. Гімназію закінчила Ольга в Академічному домі СС. Василіянок у Львові. Там одружилася з магістром прав Денисом Нес- торовичем. Всевишній благословив їх трьома дочками і трьома синами. Життя Ольги не було легке. 1939 р. Дениса Несторовича заарештували більшовики, у той час Ольга працювала вчи телькою у робітничій школі. Під час німецької окупації родина пере їхала до Городка Ягелонського біля Львова, де Денис працював суддею і начальником суду. З наближенням фронту, родина була зму шена залишити рідні землі. Почалася скиталь- щина. Перейшовши Польщу і Словаччину, роди на опинилася в Німеччині у місті Лібек. Після війни переїхали до табору біженців ім. Миколи Лисенка в Гановері, щоб діти мали змогу про довжувати навчання. 1949 р. за допомогою Йосифа Крупки при їхали до Дітройту. Ольга записалася до 63-го Відділу СУА і з почуттям великої відповідаль носте сповняла свої обов’язки: відвідувала схо дини, приготовляла реферати, брала активну участь у різних заходах Відділу. Займалася вишиванням, керамікою, малювала. Ольга була лагідної вдачі та милосердного серця. Допомагала своїй родині, знайомим і незнайомим людям в Україні і Польщі. 1979 р помер її вірний друг життя, Ольга важко це пережила. Дуже любила свою Батьківщину і передала цю любов своїм дітям. Всім серцем любила своїх дітей, внуків і правнуків. 2004 р. перервалася ниточка її життя, вона почала мандрівку у вічність. Її життя було як її поезія: Моя хатинка — тісна, невелика, Довкола трава і листя. Темна, тісна, але власна Вбрана в осінні намиста. СТЕФАНІЯ ЖМУРКЕВИЧ 10 листопада 2004 р. відійшла у вічність членка 90-го Відділу СУА ім. О. Степанів з 1965 р. Стефанія Жмуркевич. Народилася Стефанія 7 грудня 1923 р. в Підгайцях, що на Тернопільщині, в Україні в ро дині правника Романа і Галини Слюзарів. Опісля родина мешкала в Бучачі на Тернопільщині. Стефанія закінчила гімназію в Німеччині. 1950 р. родина переїхала до Філядельфії, де Стефанія 1952 р. одружилася з Ярославом Жмуркевичем. Подружжя виховало дві дочки Марію і Терезу. Стефанія брала активну участь у житті громади, любила читати, особливо цікавилася українською літературою і історією. Була член кою церковного і загального хорів, членом пластприяту, більше сорока років працювала добровольцем бібліотеки і канцелярії Україн ського культурно-освітнього центру. Стефанія віддала багато часу і енергії для праці в жіночих організаціях. Була головою 90- го Відділу СУА, секретарем Окружної Управи СУА, скарбником СФУЖО. Стефанія Жмуркевич відзначалася спокій ною і лагідною вдачею. Кредом її життя було допомагати людям, вона щедро обдаровувала їх, дуже часто обмежуючи свої власні потреби. Була любячою матір’ю і ніжною бабусею. Вічная пам’ять, тобі Стефаніє! Членки 90-го Відділу СУЛ ім. О. Степанів. Стоять дерева сумні Ронять листки кольорові. Вітер встеляє килими м ’які Довкола хат і діброви. Лідія Блюй , дочка. “Н А Ш Е Ж ИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2005 25
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
