Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
м о я т а л т Дорогенька моя мамо, Нині твоє свято. Про любов твою і труди Хочу всім сказати. З ранку в мами на обличчі Ласка, усміх сяє; Одягнутись, чисто вмитись Мені помагає. Віршиків мене навчає, Пісні, гри, забави, Книжечки мені читає Гарні та цікаві. Мама каже мені щиро До Бога молитись, Щоб чужого не торкати І з дітьми не битись. Вчить пізнати і любити Нашу мову рідну. І потішить, поцілує, Як стовчу коліно. Ввечорі для мене мама Одяг вишиває, Казочку чудову каже, Як до сну лягаю. Леонід ПОЛТАВА Оксана МОСТОВИЧ Пам ’яті моєї мами присвячую в цей світлий час тисячоліття. СИН МАЛУШІ Він сидів у глибокій задумі біля тисового ложа хворої матері. Крізь вікно княжого терему вливалися пахощі весни та щебет пташні, але ангел скорботи роз вівав їх своїм сумним крилом. На синових широких грудях біліла сорочка, проста, полотняна. Це вона її колись ткала, вона її колись гаптувала тоненькою золотою ниткою, щоб син був красен, як місяць на небі. І в долі просила щастя для одинака. 34 “НАШ Е Ж ИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2005 Фото: Роман Яців Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top