Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Надією та Любов’ю. Свій материнський подвиг Ніна Марченко здійснює повсякчас, продовжуючи справу сина, доносить до людей його твори, до слухачів та глядачів життєвий шлях свого сина, який загинув, захищаючи непохитну волю українців до свободи слова, свободи переконання, свободи віровизнання. “Особливо небезпечний державний злочи нець ”, тяжко хворий Валерій Марченко у березні 1984 р. був повторно засуджений на 10 років таборів особливо суворого режиму і 5 років заслання - фактично засуджений на смерть. Міжнародна християнська солідарність, весь прогресивний Захід, Папа Римський - стали в оборону Валерія. Але тоталітарна система Ра дянського Союзу післала Валерія на нелюдський 52-добовий етап у вкрай виснаженому стані, - і 7 жовтня 1984 р. в Ленінградській Гаазовській тюремній лікарні він пішов у безсмертя. “Ми довідались про те..., що помер Валерій Марченко. Марченко, якому було тільки 37 років, - один з найвідоміших правозахисників в Радян ському Союзі. Його загибель ставить нас перед фактом трагічного становища людських прав у Радянському Союзі - становища, яке рішуче засуджують всі американці ,” - таку заяву зробить на весь світ Президент США Р. Рейган, який називав Радянський Союз імперією зла. Під час першого слідства, а потім суду, Валерій дав слово: “Все, що робили зі мною, опишу ”. І описав. А Ніна Марченко упорядку вала описане в двох книгах: “Листи до матері з неволі” (1994 р.) та “Валерій Марченко. Твор чість і життя” (2001 p.). З них читач дізнається про життя Валерія, його захоплення (література, переклади), фаховий рівень філолога, журна ліста, про арешти та слідства, про лицемірство та брехню, про боягузтво та розтління прислуж ників радянської тоталітарної системи, про її хиткість, яка трималася на насильстві та страху, його силу боротьби проти садизму та злоби. Сподвижницька громадська діяльність Ні ни Марченко високо пошанована у світі. 2002 р. вона нагороджена званням лауреата Міжнарод ної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги. Михайлина Коцюбинська, відомий літера турознавець, так відзначає: “Для мене (і не тільки для мене) образ Ніни Марченко злитий воєдино з образом її сина, Валерія Марченка. Невіддільний тандем Матері та Сина, який можна поставити в ряд всесвітньовідомих історичних паралелей. Це не просто звичний односторонній зв'язок, коли мати - виховна сила, а син - об ’єкт виховання. Вони завжди і в усьому були поруч. У них було взаємне виховання, взаєморозуміння, взаємовплив. ” „Дякуючи Мамі Валерія, - розповідала на відкритті музею директор школи Віра Борик, - хронологічно підібрані фотографії Валерія, чи сельні документи, промовисті цитати з Вале- рієвих листів. Нам вдалось оформити змістовні експозиції про життя Валерія. Його друзі - Семен Глузман, Євген Сверстюк, Мирослав Маринович та багато інших подарували чимало своїх книжок-спогадів про Валерія та про ті часи. А які чудові твори присвячують Валерію наші учні! Наш музей тісно контактує із школою в селі Гатне Києво-Святошинського району, де поховано Валерія та його рідних”. Приємно бачити, як у Матері світяться очі, бо справа, за яку Валерій віддав життя, не пропала марно. Бо „разом нас багато - і нас не подолати!” Дай Боже, щоб вогонь правди, свободи, висоти духу, який смолоскипом пронесли через своє життя Мати і Син Марченки, освятив реальну незалежність нашої Батьківщини. “Не прагнучи розділити любов до Матері та Вітчизни, обом бажаю життя без горя, сліз і страждань!” - щиро хотів Валерій, посилаючи Мамі поздоровчу телеграму в день народження 07.02.1980 р. з Казахстану. Ніна МІШАНЧУК 4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2005 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top