Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПЕРЕСТУПИЛИ МЕЖ У ВІЧНО СТИ СТЕФАНІЯ КУШНІР 26 серпня 2004 р. відійшла у вічність членка 34-го Відділу СУА в Коговзі, Н.-Й., бл. п. Стефанія Кушнір. На поминальному богослуженні Україн ської Католицької Церкви о. декан Володимир Марущак у зворушливій проповіді згадав остан ні хвилини життя Стефанії, яка відійшла у глибокій вірі до Всевишнього і до людей. Голова Відділу Марія Мацюк, поклавши грудку землі з України в домовину, щирими словами прощалася зі Стефанією в імені членок нашого Відділу. На тризні секретарка Відділу розказала про життя Стефанії. Стефанія народилася 1907 р. у селі Денисів Козівського району на Поділлі у заможній селянській родині. Там провела юні роки, одружилася з Григорієм Кушнірем та виховала двоє дітей - Уляну і Євгена. Після скитальських мандрівок під час вій ни 1948 р. приїхала з родиною до Коговзу, Н.-Й. і одразу з чоловіком включилася у життя укра їнської громади. Працювала над відновленням 34-го Відділу СУА, у якому потім віддано пра цювала 53 роки. У великому горі залишила дочку Уляну Омецінську, активну і віддану членку нашого Відділу та інших організацій Олбанської Округи. Пам’ять про Стефанію Кушнір ще довго житиме у згадках наших членок. Дочка Стефанії Кушнір Уляна з чоловіком Олегом і дітьми та внуками у світлу пам’ять Матері і Бабусі склали 100 дол. на Пресовий Фонд журналу “Наше Життя”. Анна Ґоґоша, секретар 34-го Відділу СУА в Коговзі, Н.-Й. 28 ІРИНА ДОРОЩАК Ірина з Вариводів Дорощак відійшла у віч ність 31 липня 2004 р. Народилася Ірина 24 листопада 1915 р. у місті Ланчин Долинського повіту в Україні, мала ще три брати і сестру Оксану (Салдит). Батько Ірини Юліян був лісничим, мати вчителькою. Середню освіту Ірина здобула в Дівочому Інституті у Перемишлі. Під час Другої світової війни Ірина емігрувати до Відня у Австрії, де мала нагоду продовжувати навчання і здобути звання магістра фармації. 1944 р. одру жилася з лікарем Семеном Дорощаком. Згодом родина Дорощаків з дочкою Надією виїхали до переселенчого табору в Міттенвальді у Німеч чині. У таборі народилася ще донька Христина. 1951 р. родина Дорощаків переїхала до Америки, міста Боффало, Н.-Й. Не гаючи часу, Ірина стає активною член кою 49-го Відділу СУА і з охотою призначає свій вільний час для праці у Відділі, очолює його у 1967-1969 pp. Коли Відділ відзначав 35-ліття існування (заснований 1968 р.) у співпраці з іншими членками Ірина подбала, щоб свято було якнайкраще проведене, запросила д-р Марусю Бек для виголошення головної доповіді. Крім голівства Ірина займала і інші пости у Відділі: була культурно-освітньою і пресовою референткою, скарбником, членом Контрольної комісії. Від 1984 p., коли за її ініціятивою Відділ став членом американської Боффалівської Феде рації Жіночих Клюбів, була зв’язковою Відділу до 1996 р. Упродовж 7 років була заступницею голови Округи Північного Нью-Йорку. Родина Дорощаків щедро підтримувала Стипендійну і інші акції СУА, УМ і ін., Ірина завжди брала участь в Окружних з’їздах і Кон венціях СУА, передплачувала журнал “Наше Життя”, а коли вже не могла його читати пере давала пожертви на Пресовий Фонд. За працю в СУА була нагороджена Почесною грамотою від Окружної Управи Округи Північного Нью- Йорку. Ірина була активним членом Управи місце вого Пласт-прияту, членом Управи Українського “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2005 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top