Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПЕРЕСТУПИЛИ МЕЖ У ВІЧНО СТИ СТЕФАНІЯ КУШНІР 26 серпня 2004 р. відійшла у вічність членка 34-го Відділу СУА в Коговзі, Н.-Й., бл. п. Стефанія Кушнір. На поминальному богослуженні Україн ської Католицької Церкви о. декан Володимир Марущак у зворушливій проповіді згадав остан ні хвилини життя Стефанії, яка відійшла у глибокій вірі до Всевишнього і до людей. Голова Відділу Марія Мацюк, поклавши грудку землі з України в домовину, щирими словами прощалася зі Стефанією в імені членок нашого Відділу. На тризні секретарка Відділу розказала про життя Стефанії. Стефанія народилася 1907 р. у селі Денисів Козівського району на Поділлі у заможній селянській родині. Там провела юні роки, одружилася з Григорієм Кушнірем та виховала двоє дітей - Уляну і Євгена. Після скитальських мандрівок під час вій ни 1948 р. приїхала з родиною до Коговзу, Н.-Й. і одразу з чоловіком включилася у життя укра їнської громади. Працювала над відновленням 34-го Відділу СУА, у якому потім віддано пра цювала 53 роки. У великому горі залишила дочку Уляну Омецінську, активну і віддану членку нашого Відділу та інших організацій Олбанської Округи. Пам’ять про Стефанію Кушнір ще довго житиме у згадках наших членок. Дочка Стефанії Кушнір Уляна з чоловіком Олегом і дітьми та внуками у світлу пам’ять Матері і Бабусі склали 100 дол. на Пресовий Фонд журналу “Наше Життя”. Анна Ґоґоша, секретар 34-го Відділу СУА в Коговзі, Н.-Й. 28 ІРИНА ДОРОЩАК Ірина з Вариводів Дорощак відійшла у віч ність 31 липня 2004 р. Народилася Ірина 24 листопада 1915 р. у місті Ланчин Долинського повіту в Україні, мала ще три брати і сестру Оксану (Салдит). Батько Ірини Юліян був лісничим, мати вчителькою. Середню освіту Ірина здобула в Дівочому Інституті у Перемишлі. Під час Другої світової війни Ірина емігрувати до Відня у Австрії, де мала нагоду продовжувати навчання і здобути звання магістра фармації. 1944 р. одру жилася з лікарем Семеном Дорощаком. Згодом родина Дорощаків з дочкою Надією виїхали до переселенчого табору в Міттенвальді у Німеч чині. У таборі народилася ще донька Христина. 1951 р. родина Дорощаків переїхала до Америки, міста Боффало, Н.-Й. Не гаючи часу, Ірина стає активною член кою 49-го Відділу СУА і з охотою призначає свій вільний час для праці у Відділі, очолює його у 1967-1969 pp. Коли Відділ відзначав 35-ліття існування (заснований 1968 р.) у співпраці з іншими членками Ірина подбала, щоб свято було якнайкраще проведене, запросила д-р Марусю Бек для виголошення головної доповіді. Крім голівства Ірина займала і інші пости у Відділі: була культурно-освітньою і пресовою референткою, скарбником, членом Контрольної комісії. Від 1984 p., коли за її ініціятивою Відділ став членом американської Боффалівської Феде рації Жіночих Клюбів, була зв’язковою Відділу до 1996 р. Упродовж 7 років була заступницею голови Округи Північного Нью-Йорку. Родина Дорощаків щедро підтримувала Стипендійну і інші акції СУА, УМ і ін., Ірина завжди брала участь в Окружних з’їздах і Кон венціях СУА, передплачувала журнал “Наше Життя”, а коли вже не могла його читати пере давала пожертви на Пресовий Фонд. За працю в СУА була нагороджена Почесною грамотою від Окружної Управи Округи Північного Нью- Йорку. Ірина була активним членом Управи місце вого Пласт-прияту, членом Управи Українського “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2005 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top