Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
„Повій, вітре, на Вкраїну..." Леонід КУЦЕНКО Певно, немає людини, яку б не зачарувала пісня, що її назва винесена у заголовок цих заміток. Зрештою, те, що у численних збірниках пі сень її часто зараховують до народних, - то найвища оцін ка ліричного твору. Доводи лося навіть інколи чути як пісню називали другим гим- ном української еміграції, по ряд, зрозуміло, зі знаменитим твором „Журавлі” („Чуєш, брате мій... ”) Богдана Леп- кого. Утім, шанувальникам пісні добре відомий її автор - український письменник Сте пан Руданський. Значно вуж че коло фахівців-словесників, посвячених у таємницю наро- Отже, двох друзів-семінаристів останнього року навчання Степана Руданського та Анатоля Свидницького (згодом відомого автора роману „Люборацькі”) керівництво Кам’янець-Поділь- ської духовної семінарії несподівано відрядило до містечка Гайворона, щоб допомогти по госпо дарству овдовілій дружині місцевого священика Єлизаветі Княгиницькій, яка залишилася самот ньою з купою дітей-дівчаток. Сталося так, що старша донька Княгиницької Марія полонила серце Степана Руданського. Полюбила його і дівчина. Наступного, 1855 року, майбутній поет мав завершити навчання і прийняти духовний сан. Здавалося б, все складалося щонайліпше, як для майбутнього священика, - перспектива одру ження закоханих, а з ним і отримання парафії. Проте, Степан Руданський не мав наміру присвятити себе пастирській службі, дарма, що за спиною вже було вісім років навчання у бурсі та п’ять років семінарської науки. Вибір духов ної стезі визначив Степанові його батько - пра вославний священик із села Хомутинці на По діллі. Зрештою, і у батька майбутнього письмен ника не було вибору - лише духовну освіту сини священика, а їх у нього було четверо, могли отримати безкоштовно. Майбутній письменник дження ліричного твору, що став популярною народною піснею. Але й тут, навіть у белетризованих життєписах, лише ескізно згадується істо рія драматичного кохання ав тора пісні, не називаючи й імені поетової обраниці. Тим часом, ім ’я її відоме і жила вона у містечку Гайвороні на сході Кам'янець-Подільської губернії (тепер - південь Кі ровоградської области). Відо мі й обставини, що сприяли знайомству двох молодих лю дей і народженню драматич ного кохання. Саме ця обста вина змусила мене коротко переповісти історію наро дження пісні. роки навчання у бурсі й семінарії використо вував для підготовки до здобуття світської вищої освіти, що була його заповітною мрією. Ось саме бажання вчитися далі й стало на перешкоді народженого кохання. В усякому разі, цю обста вину дослідники життя і творчости мистця нази вають причиною розлучення двох закоханих. Причиною, що послужила жорстокій душевній • кризі молодого поета, але й народженню кількох чудових ліричних творів. Власне, саме поезії дають нам змогу відчути глибину драматичних переживань молодої людини. Прикметно, що з чотирьох збережених автором віршів, написаних у Кам’янець-Поділь- ській семінарії, дві поезії адресовані Марії Княгиницькій у Гайворон. Обидва вірші датовані 19 лютого 1854 року (чи не фатального дня, коли Степан Руданський робив важкий для себе вибір на користь омріяного навчання), цікавий в інтимній ліриці зразок одночасного освідчення у любові й самозречення коханої. Вчитаймося ли шень у рядки: Ти не моя, голубко сива!.. Щаслива доленька твоя, Моя же доля нещаслива, Бо ти, дівчино, не моя!.. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2005 9
Page load link
Go to Top