Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
„Повій, вітре, на Вкраїну..." Леонід КУЦЕНКО Певно, немає людини, яку б не зачарувала пісня, що її назва винесена у заголовок цих заміток. Зрештою, те, що у численних збірниках пі сень її часто зараховують до народних, - то найвища оцін ка ліричного твору. Доводи лося навіть інколи чути як пісню називали другим гим- ном української еміграції, по ряд, зрозуміло, зі знаменитим твором „Журавлі” („Чуєш, брате мій... ”) Богдана Леп- кого. Утім, шанувальникам пісні добре відомий її автор - український письменник Сте пан Руданський. Значно вуж че коло фахівців-словесників, посвячених у таємницю наро- Отже, двох друзів-семінаристів останнього року навчання Степана Руданського та Анатоля Свидницького (згодом відомого автора роману „Люборацькі”) керівництво Кам’янець-Поділь- ської духовної семінарії несподівано відрядило до містечка Гайворона, щоб допомогти по госпо дарству овдовілій дружині місцевого священика Єлизаветі Княгиницькій, яка залишилася самот ньою з купою дітей-дівчаток. Сталося так, що старша донька Княгиницької Марія полонила серце Степана Руданського. Полюбила його і дівчина. Наступного, 1855 року, майбутній поет мав завершити навчання і прийняти духовний сан. Здавалося б, все складалося щонайліпше, як для майбутнього священика, - перспектива одру ження закоханих, а з ним і отримання парафії. Проте, Степан Руданський не мав наміру присвятити себе пастирській службі, дарма, що за спиною вже було вісім років навчання у бурсі та п’ять років семінарської науки. Вибір духов ної стезі визначив Степанові його батько - пра вославний священик із села Хомутинці на По діллі. Зрештою, і у батька майбутнього письмен ника не було вибору - лише духовну освіту сини священика, а їх у нього було четверо, могли отримати безкоштовно. Майбутній письменник дження ліричного твору, що став популярною народною піснею. Але й тут, навіть у белетризованих життєписах, лише ескізно згадується істо рія драматичного кохання ав тора пісні, не називаючи й імені поетової обраниці. Тим часом, ім ’я її відоме і жила вона у містечку Гайвороні на сході Кам'янець-Подільської губернії (тепер - південь Кі ровоградської области). Відо мі й обставини, що сприяли знайомству двох молодих лю дей і народженню драматич ного кохання. Саме ця обста вина змусила мене коротко переповісти історію наро дження пісні. роки навчання у бурсі й семінарії використо вував для підготовки до здобуття світської вищої освіти, що була його заповітною мрією. Ось саме бажання вчитися далі й стало на перешкоді народженого кохання. В усякому разі, цю обста вину дослідники життя і творчости мистця нази вають причиною розлучення двох закоханих. Причиною, що послужила жорстокій душевній • кризі молодого поета, але й народженню кількох чудових ліричних творів. Власне, саме поезії дають нам змогу відчути глибину драматичних переживань молодої людини. Прикметно, що з чотирьох збережених автором віршів, написаних у Кам’янець-Поділь- ській семінарії, дві поезії адресовані Марії Княгиницькій у Гайворон. Обидва вірші датовані 19 лютого 1854 року (чи не фатального дня, коли Степан Руданський робив важкий для себе вибір на користь омріяного навчання), цікавий в інтимній ліриці зразок одночасного освідчення у любові й самозречення коханої. Вчитаймося ли шень у рядки: Ти не моя, голубко сива!.. Щаслива доленька твоя, Моя же доля нещаслива, Бо ти, дівчино, не моя!.. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2005 9
Page load link
Go to Top