Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІСТОРІЯ ПІДРИЗНИКІВ У кожній давній християнскій громаді на Україні були богослови - люди, які проповіду вали Боже слово. Вони нічим не відрізнялися від своїх слухачів і також працювали на полі, в лісі чи коло хати. З часом почали вдягати богословів в тогу - одежу, наче сорочку, із домотканого полотна. Цю одежу зберігали в громаді, богослов одягав її на святкові релігійні церемонії. Із поширенням християнства на Україні почали будувати спочатку скромні, а відтак багаті церкви і монастирі. Пануюча верства і багаті люди не жаліли грошей, щоб збагачувати красу своїх храмів, вважали, що це в народі піднесе їхній авторитет, а в Бога заслужить вічне щастя в небі. З Греції в Україну привозили різне церковне устаткування, ікони, книги і священні ризи. Привезені фелони були з дорогої парчі, ткані золотом і сріблом. Священики вдягали ці дорогоцінні фелони поверх білої одежі. Щоби доповнити красу одягу, майстри почали вишивкою-гаптами прикрашувати части ну білої одежі. Гапти - це зовсім окрема, своєрідна українська вишивка. Вона відрізняється від тра диційної українскої вишивки технікою шиття та користуванням інших матеріялів: дорогими тка нинами, золотими та срібними нитками, шну рочками і позолітками. Такі речі були недос тупні простому народові. Мистецтво гаптів культивувала україн ська аристократія, у першу чергу родини ко- Мирослава СТАХІВ Фраґмент взору гаптованого підризника. Фотогр. Д. Стахів. ВИШИВАЛЬНИЦЯ Схилилася над білим полотном, А тужна пісня у душі снується. Краєчок неба дивиться в вікно, І за стібком стібок угору в’ється. Коли прийшов сюди оцей узір - Єднання деревом життя землі і неба? Далекий предок мріяв теж до зір І дивний світ манив його до себе. Світлана КУЗЬМЕНКО зацьких старшин. Захоплення довго не тривало і перестало бути модним. Не маючи збуту, світ ські майстри не займалися більше цим мистец твом. Воно перейшло до жіночих манастирів і там збереглося виключно для церковних потреб, особливо для гаптування підризників. Гаптування вимагало великого вміння та майстерности і до такої праці надавалися здібні та сумлінні монахині, які працювали безкош товно. Цим можна пояснити назву нового жанру вишивки “Манастирські або церковні гапти”. У гаптах нерідко помітний вплив орієн тальної орнаментики. Це взори запозичені із килимів, які привозили і продавали на базарах України турки, татари, перси і вірмени. До цього українські майстри-мистці дода вали власні мотиви. У рисунковому орнаменті поруч квіту лотосу з’являються лілеї і тюльпани, овочі винограду і гранату. Між ними вплітали барвінок, хмелик та дубові листочки. Саме такі взори найбільше пристосовано до вишивки під ризників. Підризники шиється по рисунку. На полотні накреслюється взір і тоді гаптується верхом, тобто зашивається лише поверхню по лотна, а не, як у рушниках, двосторонньо. Спочатку підризники гаптували тільки червоними нитками, бо тоді ще різнокольорових не було в продажі. Згодом вишивали різними пастилевими кольорами і взір на підризнику був неначе малюнок. Для виповнення вільних місць вклада ється золоті, або срібні шнурочки і їх прикріп люється зверху до тканини якоюсь кольоровою ниткою. Це рівночасно створює новий взір. Така техніка називається “в прикріп”. Самі металеві шнурочки не можна вживати як звичайну нитку, 6 Н А Ш Е Ж ИТТЯ”, ГРУД ЕНЬ 2005 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top