Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІСТОРІЯ ПІДРИЗНИКІВ У кожній давній християнскій громаді на Україні були богослови - люди, які проповіду вали Боже слово. Вони нічим не відрізнялися від своїх слухачів і також працювали на полі, в лісі чи коло хати. З часом почали вдягати богословів в тогу - одежу, наче сорочку, із домотканого полотна. Цю одежу зберігали в громаді, богослов одягав її на святкові релігійні церемонії. Із поширенням християнства на Україні почали будувати спочатку скромні, а відтак багаті церкви і монастирі. Пануюча верства і багаті люди не жаліли грошей, щоб збагачувати красу своїх храмів, вважали, що це в народі піднесе їхній авторитет, а в Бога заслужить вічне щастя в небі. З Греції в Україну привозили різне церковне устаткування, ікони, книги і священні ризи. Привезені фелони були з дорогої парчі, ткані золотом і сріблом. Священики вдягали ці дорогоцінні фелони поверх білої одежі. Щоби доповнити красу одягу, майстри почали вишивкою-гаптами прикрашувати части ну білої одежі. Гапти - це зовсім окрема, своєрідна українська вишивка. Вона відрізняється від тра диційної українскої вишивки технікою шиття та користуванням інших матеріялів: дорогими тка нинами, золотими та срібними нитками, шну рочками і позолітками. Такі речі були недос тупні простому народові. Мистецтво гаптів культивувала україн ська аристократія, у першу чергу родини ко- Мирослава СТАХІВ Фраґмент взору гаптованого підризника. Фотогр. Д. Стахів. ВИШИВАЛЬНИЦЯ Схилилася над білим полотном, А тужна пісня у душі снується. Краєчок неба дивиться в вікно, І за стібком стібок угору в’ється. Коли прийшов сюди оцей узір - Єднання деревом життя землі і неба? Далекий предок мріяв теж до зір І дивний світ манив його до себе. Світлана КУЗЬМЕНКО зацьких старшин. Захоплення довго не тривало і перестало бути модним. Не маючи збуту, світ ські майстри не займалися більше цим мистец твом. Воно перейшло до жіночих манастирів і там збереглося виключно для церковних потреб, особливо для гаптування підризників. Гаптування вимагало великого вміння та майстерности і до такої праці надавалися здібні та сумлінні монахині, які працювали безкош товно. Цим можна пояснити назву нового жанру вишивки “Манастирські або церковні гапти”. У гаптах нерідко помітний вплив орієн тальної орнаментики. Це взори запозичені із килимів, які привозили і продавали на базарах України турки, татари, перси і вірмени. До цього українські майстри-мистці дода вали власні мотиви. У рисунковому орнаменті поруч квіту лотосу з’являються лілеї і тюльпани, овочі винограду і гранату. Між ними вплітали барвінок, хмелик та дубові листочки. Саме такі взори найбільше пристосовано до вишивки під ризників. Підризники шиється по рисунку. На полотні накреслюється взір і тоді гаптується верхом, тобто зашивається лише поверхню по лотна, а не, як у рушниках, двосторонньо. Спочатку підризники гаптували тільки червоними нитками, бо тоді ще різнокольорових не було в продажі. Згодом вишивали різними пастилевими кольорами і взір на підризнику був неначе малюнок. Для виповнення вільних місць вклада ється золоті, або срібні шнурочки і їх прикріп люється зверху до тканини якоюсь кольоровою ниткою. Це рівночасно створює новий взір. Така техніка називається “в прикріп”. Самі металеві шнурочки не можна вживати як звичайну нитку, 6 Н А Ш Е Ж ИТТЯ”, ГРУД ЕНЬ 2005 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top