Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІДЕОЛОГІЯ ЯК ЗЛОЧИН Євген СВЕРСТЮК Ще в кінці XIX ст. в Росії, а на Заході особливо став популярним роман Ф. М. Досто- євського про злочин і кару - „Преступление и наказание”. Назва майже наукова. Справді, криміна лісти, а також психологи Заходу вивчали цей твір поряд з науковими працями. Банальність злочину з метою пограбування у Достоєвського переходить в категорію ідео логічного злочину: студент Раскольніков, задов го до скоєного ним убивства, надрукував статтю — теоретичне обґрунтування і виправдання зло чину в ім’я вищої, нібито розумної цілі. Книжка була пророчою, бо появилась саме в час зародження в Росії політичних гуртків і На цій і подібній літературі виріс Ленін, який поставив насильство і ліквідацію заможних клясів на практичну основу, а науку любови до ближнього замінив принципом класової нена- висти. Його вчитель Маркс був філософом у тому розумінні, що він запропонував філософію дії - на ґрунті класової боротьби. Досі, казав він, філософи тільки пояснювали світ, а вся справа в тому, щоб його змінити. партій, які виправдовували убивство одних „в ім’я щастя” інших людей. Романіст їх назвав бісами. В революційних умах Робесп’єра і Марата такі думки постійно крутилися: вони готові були пожертвувати життям тисяч людей - „задля щастя мільйонів”. Вони перекреслювали єван гельське милосердя, що вимагало рятування одного чоловіка з ризиком для життя сотень... ЦІ суперечки бродили в умах російських різночинців. Бєлінський у листі до Боткіна мір кував ще рішучіше і одвертіше: він виправдо вував смерть мільйонів, аби та смерть пробудила і струснула спокій, тобто революціонізувала решту людей... Колись ми сотні разів з захватом цитували це амбітне висловлювання, не розуміючи, яка то бомба сповільненої дії. Згадаймо, що серед найзухваліших мірку вань великого нігіліста Фрідріха Ніцше нічого подібного не знайдете. Навпаки, він дуже гостро висловився проти тих, що надумали б застосувати його вчення на практиці. Саме тому нема підстав притягувати його ім’я до злочинів расизму. М и народилися в полоні ідеології. Те нашестя ідеології почалося ще на початку X X ст. Людям здавалося, що то ширяться ідеї соціяльної справедливости. Поки ідеологія як підміна релігії крутилася у колах гордих грамотіїв і владолюбців, до неї ставилися, як до м инущ ої моди. Коли ідеологія насильства закріпилася, як нова влада - люди рапт ом про кинулися в полум ’ї братовбивчої війни, торж ествуючого беззаконня і духовного спусто шення. Офіційно проголошена політика червоного терору закріпила нову владу - владу тотального страху і беззастереж ного послуху. Загальнообов’язкова, як мобілізація, ідео логія почала апелювати до маси, переступаючи через особистість як витвір тисячолітньої релігійної культури. Мета релігії - створити особистість, яка б знайшла Бога і Закон, через який не переступить. М ета ідеології - підкорити людину і зробити її слухняним виконавцем волі вождя. Залякана людина не сміє чинити опір і не сміє казати вголос, що воля вож дя - беззаконна і злочинна , бо закликає вбивати і йти вперед по трупах братів. Тоталітарна ідеологія комунізму, як епідемія, пішла по світу. Запанування над світом - її мета. Використання усіх засобів, у тому числі найзлочинніших і найпідступ- ніш их - її методи, її ціль - „щастя майбутніх поколінь ”. Тоталітаризм X X ст. знищ ив сто мільйонів людей, а знівечив ж иття сотням мільйонів. М и народилися в полоні. Хто втікав з цього полону? Хт о чинив опір? Хто захищався і захищав? Хт о рят ував ближ нього? Хт о рят ував душу? Зрозуміймо, що в полоні і зараз тисячі і тисячі людей. П ам ’ятаймо: перебування в полоні не є життям. Історія починається там, де починається боротьба, опір і втеча з полону. 4 ‘Н А Ш Е Ж ИТТЯ”, ГРУД ЕНЬ 2005 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
