Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
призначив віка”... У нашому маленькому світі - селі все є у руках Божих. Та чи тільки тут? Повірте, добрі сусіди, вся вселенна у Його руках. Ах, щасливі ті, що мають дар віри. А потім Мати запросить вас у хату, хоч будете відпрошуватися, мовляв, „нанесемо сні гу”. Яка це дрібничка оті білі клаптики снігу на підлозі! Коби так у вас і в мене ніколи не було більших турбот, як оця. Ні, ще не так: по роках Олеся тужитиме за клаптем снігу з рідної землі... Ані ви, ані вона ще не знаєте, яким дорогим є те, що втратиться... Мати частуватиме вас пампушками, які спеціяльно приготовила на Різдво для коляд ниць, а ви будете відмовлятися. Знаю, знаю, це сільський „бонтон”, що не дозволяє накидатися на їжу в гостині. Він наказує, щоб господарі припрошували, а гості церемонно відмовлялися. Але пампушки такі смачні, так пахнуть вані левим цукром і такі рум’яні, як ваші обличчя. Прошу, візьміть, бо прийде час, коли не буде господарів у хаті і колядниць під вікном... Збіркової листи у вас, очевидно, немає, є церковна скарбонна, у яку вкидаються гроші. Мати кладе у неї срібну монету. А Олеся стискає у хусточці свою пожертву. У неї власні гроші, які заробила „корепетиціями”. Несміливо кладе їх у скарбонну і чує: „Боже заплать”. Які це чудові, величаві слова! Що може бути більше за Божу винагороду? Дарма, не прийдете Сестриці з колядою на церкву. Згоріла вона у війну, а нової новітній Ірод не дозволив поставити. Та й Олесі вже давно у цій хаті немає, далеко-далеко за морем вона тепер. А Мати і Батько вже у кращому світі, вони вже, як у селі колись казали, „на Божій правді”. Я приїду до вас з колядою на Різдво. Зас піваємо вам тихо-тихенько ту саму, що колись співали: „Дивная новина, нині Діва Сина поро дила”. Тихенько, бо це співатиме моє зболене серце, моя осамітнена душа. Та воно неприми ренне, те серце. Воно ніколи не погодиться з кривдою, яка діється вам на Рідній Землі, мої Сестриці. До останнього удару воно битиметься протестом проти насильства і злочинів загарб ників, які топчуть вашу і мою землю. Мою, хоч я опинилася на чужині, мою, бо там я вросла корінням, а тут тільки пересаджена деревина... Підхоплять мою коляду віття ясенів при дорозі, підхоплять білі сніжинки і з-під ваших вікон понесуть угору. По Молочній дорозі поміж зорями до стіп Діви, що породила Сина- Спасителя, і вийдуть назустріч моїй коляді Мати і Батько, що вже там... І скажуть: „Бодріться духом, не втрачайте віри, Бог Предвічний народився”... І скапне чиясь слозина і може заясніє в очах дрібка надії, як колись давно. Прийду до вас з колядою, мої Сестриці, бо там де ви - моя Батьківщина. Хто її забув, того забуде Господь. Чуєте, як кличу під вашим вікном: „Христос народився”. А ви, і вся наша незламна земля, відповідає палко; „Славіте Його!” Славіте Його у незахитаній вірі, що Божа мудрість і справедливість сильніші за всіх Іродів! Леся Лисак-Тивонюк-Три букети зілля. Накладом Братства кол. Вояків 1-шої Української Дивізії УНА. Торонто, Кана да; Нью-Йорк, США. 1983 р. Катерина Кричевська-Росан діч. „Різдво на Закарпатті ”. 2 ‘НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2005 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
