Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
численні вокальні чи оркестрові обробки в клясичній манері, а навіть була перероблена в джазовому характері. Особлива сторінка обробок - це і інстру ментальні цикли колядок і щедрівок, написані з дидактичною метою, для розвитку художньої уяви і формування національного світогляду наймолодших музикантів. Один із кращих зраз ків подібних циклів - „Українські колядки та щедрівки” Василя Барвінського (1935 p., видана музичним Товариством ім. Лисенка у Львові). Звертається до цього невичерпного джерела і його сучасник Станіслав Людкевич, у дитячій п'єсі „Кізонька з колядою”. Автентичний наспів старовинної української колядки „Возвеселімося всі разом, браття” трактується композитором під несено і романтично. П'єса відтворює узагальне ний пісенний образ, не порушуючи внутрішньго стану урочисто-ліричної колядки4. Власне через те, що колядки і щедрівки охоплюють настільки широку сферу можливих змістовних тлумачень, вони виявились вдячним матеріялом для „інкрустації” в інші жанри про фесійної музики - опери, ораторії, симфонії, концерти, камерно-інструментальні п’єси та ін. Серед десятків і сотень подібних прикладів згадаємо лише декілька, обраних за принципом контрасту в різних жанрах та історичних епохах. Безперечно, особливої згадки вартує ду ховний концерт No 6 Дмитра Бортнянського „Слава в вьішних Богу”, в якому композитор створює напрочуд святковий, радісний, просвіт лений настрій, немовби передаючи всезагальне молитовне поклоніння перед Дитятком Божим5. Унікальним явищем в українській музич но-театральній спадщині стали „Вечорниці” Петра Ніщинського (1875) - вставна дія до дра ми Тараса Шевченка „Назар Стодоля”, написана під безпосереднім впливом від спілкування з „театром корифеїв”. Ця музично-театральна ком позиція втілила найбільш характерні риси націо нального музично-драматичного театру, котрий своїми традиціями наближається до народних обрядових дійств, перш за все до різдвяного 4 Про дитячі фортепіянні п’єси на різдв’яну тему див.:Філоненко Л. Колядки і щедрівки україн ських композиторів (для фортепіяно). - В зб.: М ис тецтво та освіта, вип. 4. - К .: 19 9 7 .- С . 16-18. 5 Л.Корній. Історія української музики. Ч. 2. - Київ - Харків - Нью-Йорк, вид-во М.П.Коць, 1998. - С. 225 - 227. вертепу. Видатною подією в історії українського оперного театру стала опера Миколи Лисенка „Різдвяна ніч” (1874), написана за мотивами повісті Миколи Гоголя з „Вечорів на хуторі близ Диканьки”. Традиція різдвяного вертепу в опері тут вишукано пристосована до конкретного сюжету, композитор своєрідно розвиває в ній ідеї барокової бурлески і фантастики, а також „шкіль ної драми” - одного з перших історично складе них в українській культурі музично-сценічних дійств. Лисенко вводить в інтонаційну канву опери духовний кант „Ой дивноє народження Божого сина” та декілька автентичних народних колядок: „Добрий вечір тобі, пане господарю”, „Чи дома, дома бідная вдова”, „Ой співали три янголи”, „Ходив походив місяць по небу”. Вже ці декілька промовистих прикладів використання різдв’яних мотивів у маштабних творах видатних українських композиторів пере конують, наскільки багатогранним, а водночас органічно пов’язаним з духовно-етичним світо глядом мистців було звернення до цієї вічної теми. Проте природній процес творчості був перерваний десятиліттями більшовицького теро ру, внаслідок якого з мистецтва, в тому числі і музичного, були насильно вилучені питомі для національної традиції теми і образи. Могло б видатись, що після багатьох десятиліть „войовничого атеїзму”, послідовного витравлювання різдвяної традиції не лише з життя, а навіть із свідомості українців, ця тема зникне з музичної культури і знадобиться багато часу, щоб її відродити. Але сталось цілком навпаки: як тільки ідеологічний прес перестав бути таким жорстким, а надто - після здобуття Україною незалежности, різдвяна тема одразу повертається в мистецький обіг. І не просто повертається - вона, поруч з іншими духовними жанрами, сакральною символікою в цілому, стає однією з центральних ланок нової естетичної свідомосте, породжує безкінечний ряд нових прочитань біблійного сюжету про народження Христа. Твори різдвяного змісту займають важ ливе місце у доробку Віталія Губаренка і Євгена Станковича, Лесі Дичко і Віктора Камінського, Олександра Козаренка і Віктора Тиможинського, Юрія Ланюка та багатьох-багатьох інших укра їнських композиторів, кожен з яких відроджує з позицій власних духовних відчуттів і переконань вічну тему народження Сина Божого і знаходить для неї свою неповторну пісню. 8 “Н А Ш Е Ж ИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2005 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
