Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
численні вокальні чи оркестрові обробки в клясичній манері, а навіть була перероблена в джазовому характері. Особлива сторінка обробок - це і інстру ментальні цикли колядок і щедрівок, написані з дидактичною метою, для розвитку художньої уяви і формування національного світогляду наймолодших музикантів. Один із кращих зраз ків подібних циклів - „Українські колядки та щедрівки” Василя Барвінського (1935 p., видана музичним Товариством ім. Лисенка у Львові). Звертається до цього невичерпного джерела і його сучасник Станіслав Людкевич, у дитячій п'єсі „Кізонька з колядою”. Автентичний наспів старовинної української колядки „Возвеселімося всі разом, браття” трактується композитором під несено і романтично. П'єса відтворює узагальне ний пісенний образ, не порушуючи внутрішньго стану урочисто-ліричної колядки4. Власне через те, що колядки і щедрівки охоплюють настільки широку сферу можливих змістовних тлумачень, вони виявились вдячним матеріялом для „інкрустації” в інші жанри про фесійної музики - опери, ораторії, симфонії, концерти, камерно-інструментальні п’єси та ін. Серед десятків і сотень подібних прикладів згадаємо лише декілька, обраних за принципом контрасту в різних жанрах та історичних епохах. Безперечно, особливої згадки вартує ду ховний концерт No 6 Дмитра Бортнянського „Слава в вьішних Богу”, в якому композитор створює напрочуд святковий, радісний, просвіт лений настрій, немовби передаючи всезагальне молитовне поклоніння перед Дитятком Божим5. Унікальним явищем в українській музич но-театральній спадщині стали „Вечорниці” Петра Ніщинського (1875) - вставна дія до дра ми Тараса Шевченка „Назар Стодоля”, написана під безпосереднім впливом від спілкування з „театром корифеїв”. Ця музично-театральна ком позиція втілила найбільш характерні риси націо нального музично-драматичного театру, котрий своїми традиціями наближається до народних обрядових дійств, перш за все до різдвяного 4 Про дитячі фортепіянні п’єси на різдв’яну тему див.:Філоненко Л. Колядки і щедрівки україн ських композиторів (для фортепіяно). - В зб.: М ис тецтво та освіта, вип. 4. - К .: 19 9 7 .- С . 16-18. 5 Л.Корній. Історія української музики. Ч. 2. - Київ - Харків - Нью-Йорк, вид-во М.П.Коць, 1998. - С. 225 - 227. вертепу. Видатною подією в історії українського оперного театру стала опера Миколи Лисенка „Різдвяна ніч” (1874), написана за мотивами повісті Миколи Гоголя з „Вечорів на хуторі близ Диканьки”. Традиція різдвяного вертепу в опері тут вишукано пристосована до конкретного сюжету, композитор своєрідно розвиває в ній ідеї барокової бурлески і фантастики, а також „шкіль ної драми” - одного з перших історично складе них в українській культурі музично-сценічних дійств. Лисенко вводить в інтонаційну канву опери духовний кант „Ой дивноє народження Божого сина” та декілька автентичних народних колядок: „Добрий вечір тобі, пане господарю”, „Чи дома, дома бідная вдова”, „Ой співали три янголи”, „Ходив походив місяць по небу”. Вже ці декілька промовистих прикладів використання різдв’яних мотивів у маштабних творах видатних українських композиторів пере конують, наскільки багатогранним, а водночас органічно пов’язаним з духовно-етичним світо глядом мистців було звернення до цієї вічної теми. Проте природній процес творчості був перерваний десятиліттями більшовицького теро ру, внаслідок якого з мистецтва, в тому числі і музичного, були насильно вилучені питомі для національної традиції теми і образи. Могло б видатись, що після багатьох десятиліть „войовничого атеїзму”, послідовного витравлювання різдвяної традиції не лише з життя, а навіть із свідомості українців, ця тема зникне з музичної культури і знадобиться багато часу, щоб її відродити. Але сталось цілком навпаки: як тільки ідеологічний прес перестав бути таким жорстким, а надто - після здобуття Україною незалежности, різдвяна тема одразу повертається в мистецький обіг. І не просто повертається - вона, поруч з іншими духовними жанрами, сакральною символікою в цілому, стає однією з центральних ланок нової естетичної свідомосте, породжує безкінечний ряд нових прочитань біблійного сюжету про народження Христа. Твори різдвяного змісту займають важ ливе місце у доробку Віталія Губаренка і Євгена Станковича, Лесі Дичко і Віктора Камінського, Олександра Козаренка і Віктора Тиможинського, Юрія Ланюка та багатьох-багатьох інших укра їнських композиторів, кожен з яких відроджує з позицій власних духовних відчуттів і переконань вічну тему народження Сина Божого і знаходить для неї свою неповторну пісню. 8 “Н А Ш Е Ж ИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2005 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
