Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
детальному аналізові т. зв. „дрібну прозу” Олек сандра Духновича, Петра Яновича, Олександра Гомічкова, Олександра Митрака, Анатолія Кра- лицького, Івана Сильвая, Євгена Фенцика та Юлія Ставровського-Попрадова. Кожному з них вона присвятила окремий розділ. У розділі „Інші автори” вона розглянула оповідання менш відо мих або забутих письмеників: Феодосія Злоць- кого, Онуфрія Богатовича, Георгія Боднара, Віктора Легези, Юлія Чучки, Гіадора Стрип- ського та кількох письменників, що публікували оповідання під псевдонімами (Де Хвастаєв, Угрин, Гавриїл Турянин). На підставі глибокого і всебічного вив чення закарпатоукраїнської прози другої поло вини XIX ст., авторка дійшла такого висновку: „Досвід закарпатоукраїнської літератури дру гої половини XIX ст. може бути повчальним і для сучасности. Сумний є той факт, що здо бутки літератури попередніх поколінь сучас нику маловідомі. Головна причина полягає в тому, що цю літературу кілька останніх по колінь не вивчало в школах. Правда, сприйняття літератури часто утруднює її штучна мова. Причиною, однак, крім мовного питання, є також доступність матеріялів, і тому деякі твори у цій роботі згадуються вперше. Най- вартісніші з них заслуговують на нашу увагу. Потрібно їх перекласти на сучасну літературну мову і таким чином наблизити сучасникам кращі зразки закарпатоукраїнської літератур ної спадщини ”. Заклик Л. Баботи до перевидання творів закарпатоукраїнської прози є актуальним і після десятьох років від його обнародування. Реєстр наукових розвідок та популярних статтей Любиці Баботи сягає багатьох десятків. На сторінках пряшівської української преси вона опублікувала низку наукових та науково- популярних праць на літературознавчі теми: про Василя Довговича, Юрія Жатковича, Володи мира Бирчака, Юрія Ігнаткова, Августина Воло шина, Богдана Ігоря-Антонича, Ірину Невицьку, Миколаю Божук, Зореслава, газету „Карпат”, пряшівский Український національний театр тощо. До друку підготувала збірку оповідань Ірини Невицької ,JIpuzodu Матія Куколки” (1994), збірник віршів Миколаї Божук (1986) та книжку „50 років Пряшівської української гімназії” (1988). Вибране із віршів Миколаї Божук ,Дісні зелених Карпат” з її вступною статтею та примітками вже кілька років лежить в одному з ужгородських видавництв. Кілька стат тей вона опублікувала і на сторінках закарпато української преси. Її перу належать і переклади з української на словацьку мову оповідань В. Шевчука ( Теріа jesen, 1984), В. Коротича ( Spomienky, chlieb, laska... 1986) та інші. Перекладає також з англій ської та угорської на українську та словацьку мови. Серед читачів популярність мають статті про Т. Шевченка („ Знайомлення закарпатських українців з творчістю Т. Шевченка в Австро- Угорщині”, 1991), І. Франка, оглядові статті про найновішу українську літературу, портрети чеських пропагаторів української культури (А. Гартла, Ф. Тіхого, В. Абжолтовської) тощо. В антології „Закарпатська поезія XX століття” (Ужгород, 2003) її перу належать розділи про Зореслава, Марію Підгірянку та Миколаю Бо жук. В енциклопедичному довіднику „Rukovat literatury” („Підручник літератури”, Кошиці, 1998) вона опублікувала цілий розділ „Літе ратура русинів-українців Словаччини” (с. 158- 178), в якому подала короткі портрети 70 пись менників цього регіону від Олександра Духно вича й Адольфа Добрянського до Тараса Му рашка і Богдана Копчака та 15 літературознавців (від Євгена Недзельського й Ореста Зілинського до Йосифа Сірку та Йосифа Шелепця). Десятки її гасел знаходимо в „Краєзнавчому словнику русинів-українців Словаччини, Пряшівщина” (Пряшів, 1999), „Енциклопедії сучасної України” (Київ, 2001) та в інших довідниках. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2004 7
Page load link
Go to Top