Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
батька заарештували і лише надлюдським зусиллям його друзів йому вдалося вирватися на волю. Та „воля” Баботів не була солодкою. Батька, високо кваліфікованого фінансиста, призначили чорноробом, а в 1952 р. примусово поселили в колишній кузні угорського за- холусного села Дрня в окр. Римавська Собота. Початкову освіту Любиця здобула в словацьких школах у П’єштянах, Братиславі, Дрні та Єсенському, куди батьків пе реселяли через їх „політичну неблагонадійність” (існував на віть офіційний термін „politicky nespol’ahlivy”). Під час цих поневірянь померли чотири молодші брати Любиці і вона залишилася одиначкою. Дівчина вчилася на „відмінно” і в 1958 р. їй пощастило потрапити в Українську одинадцятирічну середню школу у Пряшеві, ди ректором якої був відомий український педагог і патріот Юрій Мнягончак. Саме він доклав чи мало зусиль, щоб доньку репресованих батьків було прийнято у середню школу. Незважаючи на те, що в 1961 р. Любиця закінчила школу з відзнакою, з політичних при чин їй було заборонено вчитися в гуманітарних вузах. З великими труднощами їй вдалося поступити на медичний факультет Університету ім. Шафарика в Кошицях, однак з початком навчання на першому курсі її звільнили (знов- таки з „кадрових причин”). Завдяки добрим людям їй вдалося поступити на педагогічний факультет (інститут) Університету ім. П. Й. Шафадрика у Пряшеві (після закінчення першо го загального курсу вчилася на його природо знавчому відділі), де вона здобула кваліфікацію вчителя біології та хімії в середніх школах. У 1965 р. (вже на хвилях демократизаційних про цесів у Чехословаччині) вона записалася на навчання української та англійської мов у філософському факультеті того ж університету, який у 1970 р. успішно закінчила, і в тому ж році стала учителькою своєї „alma mater“ - Україн ської основної школи та гімназії ім. Т. Г. Шевченка у Пряшеві. У 1977 р. здійснилася давня мрія Любиці Баботи. Вона поступила на роботу в Дослідний кабінет україністики нинішньо го Пряшівського університету, де під керівництвом доц. д-ра Олени Рудловчак, к. н., почала науково вивчати закарпатоукра- їнську літературу ХІХ-ХХ ст. та чехословацько-українські літературні взаємини. Там вона в 1981 р. здобула титул доктора філософії (PhD), а в 1987 р. в Університеті ім. Коменського в Братиславі - звання кандидата філологічних наук (CSC). Знання чужих мов (росій ської, англійської, угорської, чеської) дозволило їй працю вати в архівах та бібліотеках кількох країн і нав’язати творчі контакти із закордонними вченими. Під час праці в Дослідному кабінеті україністики вона побувала на стажуванні в Дебрецені, Будапешті, Ніредьгазі, Празі та Торонті. Позаштатно вона викладала англійську мову на православному богословському факультеті Пряшівського уні верситету. У 1993-95 pp. вона читала курси лекцій з української літератури на славістичному відділі Торонтського університету, а в 1999 р. працею „Контекст і контакти українсько- словацьких літературних взаємин” габілітува- лася на доцента словацької літератури. Напри кінці 2003 р. їй було надано звання позачер гового професора (mimoriadna profesorka). До 2003 р. Л. Бабота очолювала кафедру української мови та літератури філософського факультету Пряшівського університету. Нині вона - проде- кан закордонних зв’язків цього факультету. Від 1990 р. Л. Бабота є секретарем Асо- ціяції україністів Словаччини, а на V Світовому конгресі україністів у Чернівцях 2003 р. її було обрано членом головного комітету цієї най визначнішої українознавчої організації. З допо відями на українознавчі теми вона виступала на багатьох міжнародних симпозіумах, конгресах і конференціях. Її голос часто звучить і на хвилях радіо. У 70-80 р. м. ст. Вона разом з Оленою Рудловчак та Зузаною Ганудель активно залуча лася до українського жіночого руху на Пряшів- щині. Основною науковою роботою Любиці Баботи є її кандидатська дисертація „ Закарпато- українська проза другої половини XIX століття ” (Пряшів, 1994, 352 стор.). У ній вона піддала Любиця Бабота 6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2004 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
