Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Наші втрати стають щораз більшими. 28 липня ц. р. важка недуга забрала від нас Ольгу Буртик, членку 70-го Відділу. Якось, вертаючись з Олею зі сходин Управи Відділів СУА Округи Нью-Джерзі, заспівали ми пісню „На погідному блакиті сірий шнурок журавлів”, яка закінчується словами: „А котре впаде у море з розторощеним крилом, як негода нас поборе, то не споминайте злом.” Ольга Буртик залишила по собі якнайкращу пам’ять як люб’яча дружина, мати, бабуня, сестра, товаришка, громадянка. Помагала своїм людям як і де тільки могла. Праця у рядах СУА приносила їй велике задоволення. Стала членкою 70-го Відділу СУА у Пассейку, як тільки він зорганізувався у 1957 p., брала участь у всіх його починах і ретельно виконувала всі свої обов’язки. У Відділі була заступницею голови, протоколярною і кореспон денційною секретаркою, найдовше пресовою референткою. Багато років провадила корес понденцію Округи. Також була в Окрузі пресовою референткою. Разом 17 років праці тільки в Окрузі Нью-Джерзі. Її статті про працю Округи чи нашого Відділу поміщені у журналі “Наше Життя”, у Конвенційних книжках СУА, на сторінках “Свободи”. Її новели, вже на особисті теми також були опубліковані у канадському журналі “Жіночий Світ”, у Києві і навіть у Караганді. Для чоловіка, магістра Івана Буртика, Оля була його “правою рукою”. Народилася Оля Буртик 28 січня 1926 р. у селі Черніхівці Тернопільської области. Родичі Павло і Доніцеля Дутки мали галантерейну кра “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2004 мницю. Молодою дівчиною працювала Оля вчителем у Львові в торговельній школі, директором якої був професор Шанківський. Під час війни евакуювали школу до Дрогобича, а пізніше до Німеччини. Недовго працювала на німецькому підприємстві. У Мінхені Оля стає студенткою УВЕШ. На студентській забаві познайомилася з Іваном Буртиком. Згодом забрала її тітка до Канади, де Оля вчилася в університеті. Переїхавши до Америки, Іван Буртик зразу ж відвідав Олю і незабаром вони побралися. Наприкінці 1950 р. молода пара замешкала у Пассейку, а згодом у Кліфтоні. Якийсь час Оля працювала секретаркою у Фільмовій фірмі. Подружжя Буртиків мало двох дочок і сина. Дочка Люба є лікарем, Ірена - хеміком, син Роман - інженером. Всі мають свої родини. В Україні залишилися у смутку брат Роман і сестра Марія Мельник з родинами. Ще не так давно укладали ми з Олею плян поїздки на Конвенцію СУА у 2005 р. в Олбані. Брак Олі у Відділі відчули ми ще під час її недуги. Вже не напише про працю Відділу у його 50-ліття. У похоронному домі прощалися з Олею о. Богдан Лукій із церкви св. Івана Хрестителя з Ньюарку, голова 70-го Відділу СУА Олена Бобиляк, голова Округи Нью-Джерзі Катерина Воловодюк, голова Головної Управи ООЧСУ Теодор Олещук. Прощалися з великим болем, обіцюючи зберегти пам’ять про Олю якнайдовше, висловлювали щирі співчуття чоловікові Олі, дітям, онукам і всій родині. 22 липня спочила Оля Буртик на українському цвинтарі св. Андрія Первозванного в Баунд- Бруку, Н.-Дж. Дочка Люба дякувала всім присутнім за участь у похоронних відправах. У пам’ять бл. п. Ольги Буртик складали пожертви на Український Музей у Нью-Йорку, на будову церкви, вбогим людям Караганди, на Богослуження. Вічна їй пам’ять! У світлу пам’ять бл. п. Ольги Буртик 70- ий Відділ СУА склав 200 дол. на Пресовий Фонд журналу „Наше Життя”. 29 ОЛЬГА БУРТИК
Page load link
Go to Top