Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПЕРЕСТУПИЛИ МЕЖУ ВІЧНОСТИ „ У кожного своя доля ... ” СПОГАД УЧАСНИЦІ БОЙОВИХ ДІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ Марія Левицька-Загоруйко народилася 15 січня 1919 р. в Сливниці, біля Перемишля в родині о. Йосифа й Іванни Левицьких. 8 лютого 1920 року помер від тифу о. Йосиф Левицький, маючи лише 32 роки. Тоді епідемія тифу зни щила багато священиків Перемиської єпархії. Вдова з 3 малими дітьми переїхала до родини, а незабаром поселилася в м. Бродах, де Марія- Мушка провела свою молодість. У Бродах ходила до початкової школи, жіночої гімназії, працювала в „Маслосоюзі”, в редакції газети „Червоні Броди”. Тільки з 1942 р. продовжила освіту у Львові на медичному факультеті. Уже від 1940 р. була активною членкою ОУН. Коли фронт наближався до Бродів та заповідали евакуацію міста, родина переїхала до гостинного дому о. Адріяна Левицького в Турці над Стриєм, - Мушка вступила в ряди УПА та втратила контакт з родиною. Родина подалася скитальським шляхом до Німеччини, а відтак поселилася у США. Всякі розшуки родини за Мушкою були марні. Мушка була медичною сестрою в УПА, в околицях Підкаменя й Золочева. З допомогою донощика її ув’язнили, засудили та вислали до Мордовського краю в пекло ГУЛАҐів. Тільки після відбутого терміну ув’язнення і звільнення вона жила в Красноярську, куди з’їжджалися з різних таборів звільнені в’язні. Там Марія познайомилася із земляком Романом Загоруй- ком, там вони і одружилися. Народилася донька Олена, а відтак Зеня. Коли Роман закінчив навчання в університеті родина повернулася а Галичину, де Романові вдалося отримати працю. Мушка доповнила свою освіту в Музичному інституті та вчила у школі в Новому Роздолі. Одній з товаришок Мушки вдалося окружною дорогою, через Польщу та добрих людей, передати вістку родині, що Мушка жива та де перебуває. За кілька років після нав’язання контакту 79-літня мати Іванна рішилася приїхати туристкою в Україну у 1970 p., щоб побачити доньку після 27 років розлуки. Тільки кілька днів, проведених разом, і знову розлука - уже назавжди. Родина була в постійному контакті до кінця життя Мушки. Уривок з прощального листа Мушки від грудня 2003 p.: „Дуже дякую за 50 років допомоги, без якої було б нам важко вижити...” Померла 29 березня 2004 p., залишила чоловіка Романа, дочку Олену й Зеню з родинами, сина Андрія і сестер з родинами у США. Похована в Новому Роздолі біля Львова. Вже на емеритурі написала книжку „У кожного своя доля...”, описала своє життя та „пекло”, яке пережила. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2004 27
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
