Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
відповідальних обов’язків, перед якими жінки поневоленого народу не можуть замикатися в самому лиш крузі домашних та родинних справ. Кожна жіноча зорганізована акція української селянки, робітниці чи інтелігентки - находила попертя та благословення Митрополита. Від проводу Союзу Українок у Львові, Він часто домагався звітів та опіній про стан українського жіноцтва, а такі події, як величавий З’їзд СУ у літі 1933 року - відбувалися за окремим благословенням та ободренням Кир Андрея. Коли у 1938 році польська влада розв’язала у Галичині та на Волині Союз Українок провід організації заложив жіночу політичну партію „Дружину Княгині Ольги”, щоб ратувати українське жіноцтво перед цілковитим організаційним занепадом, який загрожував. Хоч серед нашого громадянства у Галичині було багато голосів проти цього вчинку жіночого проводу, то всеж Митрополит Андрей зрозумів негайно, що хоч може надто сміла, як на тодішні обставини організаційна форма політичної жіночої партії, та всеж - у висліді вона могла принести тільки хосен українському народови, зберігаючи його жіноцтво у активности та почутті гідносте. На вияв відданости та пошани Голові Церкви та Народу зі сторони управи „Дружини Княгині Ольги” - Митрополит Шептицький відповів таким знаменним письмом: „Витаю цілим серцем нову жіночу організацію. Тій одинокій нашій політичній організації українського жіноцтва, бажаю найбільшого успіху у праці для Церкви і народу. Щоб Бог поміг Вам єднати роз’єднаних, а кріпити зневірених. Най Бог у тій праці Вам благословить”. АНДРЕЙ, Митрополит. Терновим вінком жалоби оплетені серця наших братів та сестер на прадідівській землі. З ними спочуваємо, з ними мучимося у безмежному болю по Великій, Невіджалуваній Втраті. Зберігаємо правопис оригіналу. ПІСНЯ ЗІ СТЕПОВОГО СЕЛА ГРУЗЬКЕ Мав я раз дівчиноньку чепурненьку, Любу щебетушечку рум ’яненьку. Гей, гей, га, гу-ха-ха, Дівчина, рибчина, молода. Хто з нас не захоплювався цію чарівною жартівливою піснею! Вона часто включалася до музичних програм на радіо, була і залишається вельми популярною в самодіяльних колективах і так само популярна на дружніх застіллях. Щоправда, в Україні материковій ще донедавна її постійно оголошували як українську народну пісню. Зрештою, цілком справедливо, оскільки її популярність закономірно претендує на це високе звання. Втім, і це вже теж відомо читачам, народною її зробили не за її популярність, а з міркувань політичних. Річ у тім, що текст і музику цієї пісні написав український січовий стрілець (від перших днів Першої світової Війни і до завершення збройних змагань за Україну в 1920 р.) Роман Купчинський. Сталося так, що пісня з дня її створення припала до душі українцям і стала вельми популярною. Заборонити її було неможливо, тож більшовицька влада вирішила просто “забути” ім’я невигідного їй автора. Так воно, на жаль, і сталося (до речі, у поета й композитора Купчинського таким чином було вкрадено кілька пісень і мелодій). Проте на початку 90-х pp. минулого століття відомий літературознавець і шанувальник української пісні Федір Погребенник повернув пісні в Україні ім’я її творця. Тоді ж вона залунала у повному варіянті і з останніми трьома строфами, які в 10 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2004 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top